«Книга пісень (збірка)» Генріх Гейне

Книжка «Книга пісень» Генріха Гейне є збіркою віршів відомого німецького поета, якого можна назвати одним з найбільших романтиків у світовій літературі. Її було видано у 1827 році, після чого Гейне став відомим не лише у себе в рідній Німеччині, а й далеко за її межами. Головні теми, на які він писав, – розлука і кохання. Велику кількість віршів видатними композиторами було покладено на музику, тому вони стали ще й піснями.

Вірші у збірці написані від імені ліричного героя, який вірить, що без кохання в житті щастя бути не може. А якщо немає любові, то навіщо тоді взагалі людині жити на цьому світі? І в той же час герой добре розуміє, що щастя не триває вічно, воно взагалі може бути миттєвим. Та сили, щоб жити і кохати у головного героя все ж знаходяться за будь-яких обставин.

Оскільки натхненням для створення віршів з даної збірки були нерозділені почуття Гейне до красуні Амалії, яка була його кузиною, книгу можна вважати частково автобіографічною. Під однією палітуркою він зібрав численні твори, які писались протягом довгого часу, але об’єднувались спільною темою і мотивами, серед яких нещасливе кохання було, певно, найголовнішим. Вірші багато у чому схожі на сповідь, де співрозмовником стає читач. У збірці міститься чотири віршованих цикли, у кожного з яких є своя назва.