«Казки мого бомбосховища» Олексій Чупа
- Назва: Казки мого бомбосховища
- Письменник: Олексій Чупа
- Рік: 2015
- Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля
- Жанри: Історії з життя, Сучасна українська література, Книги про війну, Біографії і Мемуари, ✅ Сучасна проза
- ISBN: 978-966-14-8342-1,978-966-14-8464-0
- Фрагмент
Короткий зміст книги «Казки мого бомбосховища» Олексія Чупи (анотація)
Олексій Чупа – сучасний український письменник і поет з Макіївки, який відкриває перед читачами страшну правду про життя в Донбасі. “Казки мого бомбосховища” – одна з найбільш хвилюючих його книг про зламані долі та безвихідь простих людей серед гранат та пострілів, які раптово обірвали спокійне життя на сході України.
Початок воєнних дій у Донбасі Олексій зустрів у рідній домівці. Обстріли Макіївки змусили його спуститися до бомбосховища з усіма жителями будинку. Він мав достатньо часу, щоб поміркувати про життєві цінності, вплив війни на людську свідомість, страждання ні в чому не повинних людей та їхні скалічені душі. Так з`явилася книга “Казки мого бомбосховища” – збірник оповідань про жителів одного з будинків невеличкого промислового міста.
Починаючи читати твір, одразу поринаєш у буденність Донбасу з його індустріальною атмосферою та звичайних людей зі своїми слабкостями й недоліками. В будинку, де мешкає оповідач, зустрічаються найрізноманітніші люди – алкоголіки, фріки, садисти… Вони, як кожен з нас, розмовляють про політику, влаштовують родинні сварки, шукають кохання, та найголовніше – намагаються відстояти своє право на щастя, дивуючи читача своїми незграбними й дивними вчинками серед не менш суперечливої та незрозумілої буденності.
Олексій Чупа пише по-особливому емоційно – він вкладає емоції в діалоги та окремі дії своїх героїв, підкреслює їх живою мовою та приголомшливою реалістичністю створених образів. Серед мешканців дванадцяти квартир старого будинку кожен читач обов`язкого знайде відлуння своїх сподівань або способу життя, мотивів або натхнень.
Автор обережно відкриває їхні двері та зазирає до помешкань, намагаючись не зіпсувати рівноваги їхнього життя. Тому історії всіх персонажів, окремі замальовки їхньої буденності здаються досить відвертими, а манера розповіді вражає своїм спокоєм. У цьому і полягає “родзинка” творчості автора – розповідати про страшні речі врівноваженою та стриманою мовою, не скочуючись до душевного надриву.
Якщо ви хочете зануритися в душу Донбасу, відчути його настрій, пройнятися душною та мінорною атмосферою наших реалій, вам неодмінно треба скачати й прочитати книгу “Казки мого бомбосховища”.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли) безкоштовно для скачки, оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки. Для того щоб отримати книгу, ми пропонуємо пропонуємо вам список посилань інтернет-магазинів для того, щоб ви змогли купити, слухати читання книги (аудіокнигу в mp3 (мп3)), завантажити / скачати або читати онлайн повну версію книги «Казки мого бомбосховища» Олексія Чупи та насолоджуватися нею.
Як правило, на сайтах-партнерах ви зможете знайти такі формати книги «Казки мого бомбосховища» Олексія Чупи: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф) українською мовою, які підійдуть на такі пристрої як - електронна книга, телефон на Андроїд (android), айфон, ПК (комп'ютер), айпад.
Якщо ви є правовласником книги «Казки мого бомбосховища» Олексія Чупи і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
Цитати з книги «Казки мого бомбосховища» Олексія Чупи
Що за підари ці поети.
Думаю, мало хто готовий зустрітися зі своїми героями в житті. Надто довго довелось би пояснювати, за що ти їх так. Довелося б узяти нарешті на себе відповідальність. Можливо, тому Бог і не показується нам – йому було б соромно за все, що ми переживаємо через його поганий настрій чи бажання експериментувати.
Речі, які пов*язують нас із коханими, – ось що важливо, нема нічого у світі важливішого за це, хіба що самі кохані.
Зараз я не думаю, що сатана радів таким прислужникам. Якби мені поклонялися подібні утирки, я би впав у довгу сатанячу депресію і соромився би показуватися на людях.
Хм, цікава думка. Може, саме тому ніхто і ніколи не бачив на власні очі жодного божества, бо їм соромно за тих, хто в них вірить?
Рекомендації