«Йо-Ке-Ле-Ме-Не. 55 історій з дитинства» Наталія Кальченко

«Йо-Ке-Ле-Ме-Не. 55 історій з дитинства» Наталії Кальченко — це книжка-машина часу, яка заводиться з першої сторінки й тягне вас не “в чиєсь минуле”, а просто в своє. Бо авторка робить хитрий (і дуже приємний) трюк: наче розповідає про власні спогади, а насправді підсовує читачеві 55 ключиків до пам’яті — тих самих, де літо пахне полуницею й пилом дороги, а світ здається безмежним, навіть якщо кишені порожні.

Усередині — короткі біографічні оповідання: смішні, щемкі, іронічні, дуже живі. Тут є й сметанкові переполохи, і великий сніг, і дивакуваті дрібниці, що раптом стають “майже чудесами”: гербарії в книжках, жуйки зі смаком дині, розкладачки, ліжка з сіткою, “вчорашній борщ”, відчуття, ніби дерева були вищими, а життя — простішим. Читаєш — і ловиш себе на тому, що смієшся вголос, а за хвилину вже сидиш із книжкою на животі та згадуєш, як у тебе було.

Ця збірка не про “ідеальне дитинство” і не про солодку ностальгію. Вона про те, як пам’ять зігріває, коли навколо темні часи. Про гумор як спосіб не здатися, відновити внутрішню опору й повернути собі відчуття впливу на життя. І ще — про українську мову як про простір, у якому хочеться розповідати свої базові історії: ранки, родинні легенди, дворові пригоди, перші шкільні драми й маленькі тріумфи.

Чому варто купити й прочитати:

• якщо вам потрібне читання “на дотик тепле”, яке розвантажує голову й піднімає настрій;
• якщо любите коротку прозу, яку зручно читати уривками — і неможливо зупинитися;
• якщо хочете не просто посміятися, а впізнати себе й зібрати докупи власні спогади;
• якщо шукаєте книжку, яку легко подарувати — мамі, друзям, тим, хто “втомився” і давно не сміявся.

Це той рідкісний випадок, коли книжка одночасно реготлива і лікувальна. Відкриваєте — і раптом у кімнаті стає світліше. А далі вже самі не помітите, як захочете подзвонити батькам, розпитати про “як тоді було”, або записати свої історії — щоб не загубилися. Якщо вам нині потрібно трохи сонця й добра — дуже ймовірно, воно тут.