«Джакомо Джойс» Джеймс Джойс

У книзі «Джакомо Джойс» Джеймса Джойса міститься есе, яке автор написав у 1914 році. В оригінальній версії воно розміщується на 16 сторінках, а написане у довільній формі. Якщо говорити про жанр, то цей твір вважається ідеальним зразком модерністської прози. Події, описані у ньому, відбуваються за межами Ірландії (що для Джойса було незвично).

Це літературний експромт, який з’явився несподівано, а потім ще багато років про це есе ніхто й не знав. Опубліковано твір було вперше лише у 1968 році, вже після смерті письменника. Цікаво, що зберігався він спершу у колекціонера, який не бажав називати своє ім’я, а потім його викупив Річард Еллман.

Над есе письменник працював у той період, коли знаходився у Тріесте, і саме тоді він закохався у свою ученицю Амалію Поппер. Його почуття і їх стосунки стали основою твору. У ньому автор ніби зафіксував деякі моменти, пережиті разом з дівчиною, епізоди їх любовних стосунків.

Цікаво, що в назві Джойс вирішив використати ім’я всесвітньо відомого Казанови, якого також звали Джакомо. А ще так іспанською звучить Джеймс. А особливість твору у тому, що в нього ніби немає ні початку, ні кінця, а історія кохання якось непомітно трансформується в історію однієї душі, яка прагне пізнати себе і світ, що знаходиться навколо. Іноді навіть може виникати відчуття, що це особистий щоденник автора, а не художній твір…