«Диваки моєї школи» Анастасія Лавренішина, Наталя Чорна

Петрик на прізвисько Їжак — хлопчик із характером, який колеться гострими шпичками образ та упертості. Він мріє бути крутим, як тато-поліцейський, і певен, що знає всі життєві правила. Але нова школа кидає йому виклик, якого він ніяк не очікував: очолити команду однокласників у шкільному марафоні. На кону — кубок і поїздка до Карпат. А ще — шанс довести всім, і передусім собі, хто він насправді.

Та в класі Петрика навчаються діти з різними особливостями: хтось пересувається у кріслі колісному, хтось має синдром Дауна, хтось — аутизм. Для Їжака це зовсім новий світ, у якому він бачить тільки складнощі. Доки директорка, лагідна Марина Валеріївна — «Малинове Варення» — не пропонує йому стати капітаном команди, де кожен має значення.

Поступово, помиляючись і знову підіймаючись, Петрик відкриває найважливіший урок: у кожного є своя суперсила. Потрібно лише придивитися.

Особливий шарм книжці додають голуби-спостерігачі, які коментують ситуації, жартують, пояснюють складні поняття простою мовою та допомагають читачам зрозуміти інклюзію без повчань і моралізаторства. А ніжні й дотепні ілюстрації Наталі Чорної роблять кожного героя впізнаваним і живим.

«Диваки моєї школи» — це історія про прийняття, дружбу, сміливість бути іншим і сміливість помічати інших. Книжка, яку хочеться читати разом: удома з дитиною чи всім класом у школі. Вона м’яко й природно показує, що різність — не привід для страху чи упереджень, а можливість навчитися співчуттю, підтримці й справжній командній грі.

Ця історія зігріває, надихає і допомагає побачити чудеса там, де ми їх найчастіше пропускаємо — у людях поруч.

Якщо хочеш книжку, що навчить прийняттю без моралі, а героїв — без ідеалізації, «Диваки моєї школи» стане чудовим вибором. І, можливо, після неї виявиться, що диваки є в кожного… і це прекрасно.