«Чорні янголиці. Маловідома історія про медсестер, які допомогли вилікувати туберкульоз» Марія Сміліос

Це правдива історія про групу чорношкірих медсестер із Півдня США, яких запросили працювати у госпіталь Sea View у Стейтен-Айленді (Нью-Йорк) у 1920-30-ті роки. У час, коли білий персонал вимагав кращих умов чи взагалі залишав роботу через складні й небезпечні умови, ці жінки погодилися взяти на себе найважчу частину роботи: догляд за хворими на туберкульоз у санаторії під назвою “пестхаус” — місці, де багато хто без надії вмирав.

Медсестри отримали прізвисько «Чорні янголиці» (Black Angels) — пацієнти називали їх так через їхню постійну присутність біля хворих, готовність допомагати, нести полегшення і людяність у тих умовах, коли багато хто вже здавався приреченим.

У книзі описано, як ці жінки працювали в умовах расової дискримінації, бідності, хвороби і страху, як багато з них були молодими, мріями опанувати медичну професію, шукати кращого життя, втекти від «Jim Crow», але натрапили на інший різновид несправедливості у госпіталі.

Ключовим елементом сюжету є участь цих медсестер у клінічних дослідах і випробуваннях ліків проти туберкульозу — зокрема ізоніазиду — коли хворі, які страждали тривалий час, почали одужувати. Історія показує, як без їхньої наполегливої праці, точних записів, догляду та відданості ті досліди не мали б такого успіху.

Книга охоплює час Великої депресії, Другої світової війни, і далі — змін у медичному середовищі, коли праця цих жінок нарешті була визнана, хоча багато їхніх заслуг залишилися невідомими широкому загалу.

Чому варто читати

• Це історія про людей, про тих, кого часто ігнорують у офіційній історії — і саме через це вона має велику силу.
• Книжка нагадує, що лікування й наука — це не лише відкриття у лабораторіях, а й щоденна праця кількох самовідданих людей, іноді в умовах, що ледь можна уявити.
• Вона дає нове й актуальне розуміння проблем медичної справедливості, расової нерівності, ролі жінок у медицині.
• Читається живо: спогади, інтерв’ю з істориками, медпрацівниками, з родинами медсестер, що робить текст емоційним, людяним, а не сухо-науковим.
• Це не лише історія минулого — вона надихає: показує, що навіть в умовах несправедливості й ризику можна здійснити те, що змінить хід історії.

Якщо ти шукаєш книжку, яка поєднує історію, емоції й людську гідність; яка відкриває те, чого більшість ніколи не чули, але що справді варто знати — «Чорні янголиці» Марії Сміліос — саме така. Це книга, яку варто придбати й читати, щоб пам’ятати і шанувати подвиг тих, хто допоміг подолати одну з найбільших хвороб людства.