Вірш «Бородино» Михайло Лермонтов

Бородино
Михайло Лермонтов

— Скажіть-но, дядьку, чи не даром
Москву, що спалена пожаром,
Французам віддано?
Були ж бо сутички криваві!
І недаремно лине слава
Та пам’ятає вся держава
Бій під Бородино!

— Були в наш час свої герої —
Не порівняти із тобою:
Богатирі — не ви!
Недобра випала їм доля,
Бо мало хто вернувся з поля…
Не будь на те Господня воля,
Не віддали б Москви!..

Ми довго мовчки відступали.
Було нам прикро, бою ждали.
Бурчали вояки:
“Ми що ж, на зимові квартири?
Не сміють, мабуть, командири
Чужі спанахати мундири
Об наші об штики?”

І от знайшли велике поле —
Є розгулятись де на волі!
І там звели редут.
Але були напоготові!
Ледь заблищало вранці знову
Й осяяло лісні покрови —
А вже й французи тут.

Я зарядив гармату туго
Й гадаю: почастую друга!
Ось, брате! На, мусью!
Ласкаво просимо до бою,
А ми вже рушимо стіною,
Постоїмо ми головою
За землю за свою!

Два дні стріляли ми з-за шанців.
Що користі з такого танцю?
День третій ждали ми.
Повсюди чулися розмови:
“Пора картечі дати слово!”
Й от грізне поле битви знову
Накрили крила тьми.

Я при гарматі ліг спочити,
І чулось аж до передсвіту,
Як десь радів француз.
Та наш мовчав бівак відкритий:
Хто ківер чистив, весь побитий,
Хто штик точив, при цім сердито
Бурчав, кусав свій вус.

Ще денне не зійшло світило,
А все навколо зашуміло,
За строєм блиснув стрій…
Полковник наш був справжнім хватом:
Слуга царю та Бог солдатам…
Жаль, тяжко вражений булатом
Спить у землі сирій.

Й гукнув він, ведучи бровами:
“Чи, хлопці, не Москва за нами?
Помрім же в битві цій,
Як наші браття помирали!”
І ми померти обіцяли,
І клятву ту страшну тримали
Ми в Бородинський бій.

Що був за день! Крізь дим та порох
На нас, мов хмари, рушив ворог,
І все на наш редут.
Улани з різними значками,
Драгуни з кінськими хвостами —
Всі промайнули перед нами,
Всі побували тут!

Таких боїв нема вже нині!..
Літали прапори, мов тіні,
Вогонь і дим навкіл,
Лунав булат, картеч свистіла,
Штиком колоти вже несила,
Й лет ядер зупиняла ціла
Гора кривавих тіл.

В той день зазнав француз чимало,
Що означа наш бій удалий,
Бій рукопашний!.. Там
Земля двигтіла, в січі лютій
Перемішались коні й люди,
Й гарматних залпів грім усюди
Суцільним став виттям…

Смеркало. Кожен був готовий
До бою стати зранку знову
Та битись, поки б зміг…
Та затріщали барабани —
І відступили бусурмани.
Й ми рахувати стали рани
Й товаришів своїх…

Були в наш час свої герої —
Відважні та міцні собою:
Богатирі — не ви.
Недобра випала їм доля,
Бо мало хто вернувся з поля.
Коли б на те не Божа воля,
Не віддали б Москви!”

Поетичний переклад: Василь Чумак

Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли) безкоштовно для скачки, оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки. Для того щоб отримати книгу, ми пропонуємо пропонуємо вам список посилань інтернет-магазинів для того, щоб ви змогли купити, слухати читання книги (аудіокнигу в mp3 (мп3)), завантажити / скачати або читати онлайн повну версію книги «Бородино» Михайла Лермонтова та насолоджуватися нею.

Як правило, на сайтах-партнерах ви зможете знайти такі формати книги «Бородино» Михайла Лермонтова: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф) українською мовою, які підійдуть на такі пристрої як - електронна книга, телефон на Андроїд (android), айфон, ПК (комп'ютер), айпад.

Якщо ви є правовласником книги «Бородино» Михайла Лермонтова і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.