Читати онлайн «Знахар» Тадеуш Доленга-Мостович

Знахар
Тадеуш Доленга-Мостович


Зарубiжнi авторськi зiбрання
За свое недовге життя (вiн прожив усього 41 рiк) вiдомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898–1939) створив 16 романiв, вiсiм з яких були екранiзованi. У видавництвi «Фолiо» вийшли друком його книжки «Кар’ера Никодима Дизми» i «Щоденник панi Ганки». Головний герой роману «Знахар» (1937) – Рафал Вiльчур, хiрург вiд Бога – пережив особисту трагедiю: вiд нього пiшла молода красуня-дружина, яку вiн дуже кохав. Водномить все його життя пiшло шкереберть: того ж дня професор Вiльчур, усiма шанована людина, опинився на вулицi без грошей i документiв, до того ж втративши пам’ять. І розпочалися довгi роки поневiрянь… Знайшовши прихисток у сiм’i Прокопа Мельника, Вiльчур вилiкував його хворого, прикутого до лiжка сина i став членом iхньоi родини. Інтуiцiя i хист лiкаря нiкуди не зникли. Хоча Вiльчур не пам’ятае власного iменi, проте знае, як допомогти хворим людям. І чутки про дивовижного знахаря ширяться по всiх усюдах…





Тадеуш Доленга-Мостович

Знахар



© О. Cандомирський, 2020

© М. С. Мендор, художне оформлення, 2020


* * *




Роздiл I


В операцiйнiй панувала цiлковита тиша. Зрiдка ii порушувало пронизливе брязкання металевих хiрургiчних iнструментiв об скляну поверхню. Повiтря, нагрiте до тридцяти семи градусiв Цельсiя, сповнене солодкавим запахом хлороформу та липкоi кровi, проникало крiзь маску, наповнюючи легенi нестерпною мiшаниною. Одна iз санiтарок зiмлiла в кутку операцiйноi, але нiхто не мiг вiдiйти вiд операцiйного стола, щоб повернути ii до тями. Не мiг i не хотiв. Трое асистентiв не спускали уважного погляду з вiдкритоi червоноi ями, над якою повiльно i, здавалось би, незграбно, рухались великi, грубi руки професора Вiльчура.

Кожен незначний рух тих рук потрiбно було тут же розшифрувати. Кожен звук, який час вiд часу виривався з-пiд маски, був розпорядженням, зрозумiлим для асистентiв, яке миттево виконувалося. Тут iшлося не лише про життя пацiента, але й про престиж, про успiх цiеi безумноi, безнадiйноi операцii, якiй, можливо, було суджено стати новим великим трiумфом хiрургii та ще додати слави не лише професоровi, не тiльки його лiкарнi та учням, але й всiй польськiй науцi.

Професор Вiльчур робив операцiю на серцi.