Читати онлайн «Життя як сон. Одна людина – два життя» Валерій Олександрович Псьол

Життя як сон. Одна людина – два життя
Валерiй Олександрович Псьол


Дiмине життя мало чим вiдрiзнялося вiд однокурсникiв. Але на його долю несподiвано випадае важке випробування – йому починають снитися сни, якi не вiдрiзнити вiд реальностi. І з черговим свiтанком життя в кожнiй iз реальностей вiдрiзняеться все бiльше, адже в кожноi з них е свiй сценарiй. Нитки переплiтаються все тугiше, життя вiд сну вiдрiзняеться все бiльше. Чи зможе юнак зрозумiти, що реально? Чи зможе вiн розплутати цей клубок життя? І чим вiн готовий пожертвувати заради кохання?





Життя як сон

Одна людина – два життя



Валерiй Олександрович Псьол


А життя таке коротке

Заснемо iзнову, душе,

Заснемо; але обачно,

Не забувши цього разу,

Що прокинутися можем

Ми за кращого вже часу.

    П. Кальдерон


© Валерiй Олександрович Псьол, 2017



ISBN 978-5-4490-0189-4

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero




Глава 1. Гроза


Ось уже кiлька днiв не припиняв йти дощ. Наче вiн хотiв вибачитися за спекотне лiто, яке ще чекало попереду: напоiти землю i кожну травинку, оживити струмки i рiки, ймовiрно в останнiй раз до глибокоi осенi. У цих краях липень i серпень часто бували жаркими i сухими, так що бiльшiстю жителiв, а багато хто з них займався землеробством, сприймали таку зливу як бальзам на душу. Тут люди не любили бетоннi коробки квартир, а волiли жити в маленьких затишних будиночках. Навколо таких будиночкiв не було галявин з газоном, але були красивi доглянутi фруктовi сади. Далi вiд дороги зазвичай знаходилися невеликi земельнi дiлянки – городи, на яких мiсцевi жителi садили картоплю, помiдори, моркву… Саме тому тут всi так любили лiтнiй дощ.

Зазвичай в цей час року молодi люди, гуляючи вулицями невеликого мiстечка, могли собi дозволити прокрастися тихенько в чийсь сад, щоб не розбудити сторожового пса, i нарвати черешень. Стиглi ягоди дуже добре видно на деревi, особливо в мiсячнi ночi. Сьогоднi повинна була б бути саме така нiч – повний мiсяць, високi зiрки i тихий лiтнiй вiтерець – iдеальний час для побачень, коли сама природа створюе всi умови для романтики, i залишаеться лише пiддатися ii поклику. А ще можна пригостити улюблену жменею черешень, перестрибнувши через чужу огорожу i зiрвавши iх з дерева. Дрiбниця, але приемно.