Читати онлайн «Жоравницькі» Оксана Забужко

Жоравницькi
Оксана Стефанiвна Забужко


Тут могла б бути ваша реклама
Десь в остатнiй чвертi шiстнадцятого вiку в мiстi Луцьку, де, каже приказка, «все не по-людську: довкола вода, посерединi бiда», а вода – то рiка Стир, що стирае пам’ять, а бiда, то грiзна фортеця, княжий замок, що горуе над мiстом i донинi, – ясний пан Іван Жоравницький вступив у спiрку зi своiм братом Олександером – либонь, за вiтцiвщину, за ловецькi угiддя, за рибнi озера, за бортi з медами, бо за вiщо б iще так завзятись на себе двом славним лицарям зацного роду?





Оксана Забужко

Жоравницькi

оповiдання зi збiрки «Тут могла б бути ваша реклама»



Десь в остатнiй чвертi шiстнадцятого вiку в мiстi Луцьку, де, каже приказка, «все не по-людську: довкола вода, посерединi бiда», а вода – то рiка Стир, що стирае пам’ять, а бiда, то грiзна фортеця, княжий замок, що горуе над мiстом i донинi, – ясний пан Іван Жоравницький вступив у спiрку зi своiм братом Олександером – либонь, за вiтцiвщину, за ловецькi угiддя, за рибнi озера, за бортi з медами, бо за вiщо б iще так завзятись на себе двом славним лицарям зацного роду? Олександер Жоравницький був од Великого князя обдарований бенефiцiею ключника – мав наглядати за збором медовоi данини по цiлiй землi Волинськiй, та й у самому мiстi врядував неабиким, а городничим – пильнував замкових укрiплень: умiв пан Олександер, нiчим лицарського обичаю не змазавши, i людям i околичностям належне принатуритися, i слава його – вкупi зi статками – росла як з води. Іван же – той змалку показував ворохiбну вдачу, частiше, нiж би годилось, хапався за шаблю, а то й за венацького стилета, мов ненастанно пхав його межи плечi неситий дух непокори, а чи нерозтрачена мужеська ярiсть шукала собi погамiвку в сутичках i герцях.