Читати онлайн «Завжди поруч» Михайло Гранд

Завжди поруч
Михаiл Гранд

Михаил Гранд


Часто люди навiть не уявляють, що випадкова знахiдка може кардинально вплинути на майбутне. Роман «Завжди поруч» – вiдверта й прониклива розповiдь про те, як в буремному морi життя знайти свiй единий вiрний шлях, усвiдомити, що е важливим, а з чим назавжди розпрощатися. Зневiрившись в оточуючiй реальностi, головний герой став перед вибором: продовжувати життя за намiченим шаблоном або пiддатися почуттям й зайнятися саме тим, що пiдказуе йому серце. Флорiан вiдкрие новi гранi своiх можливостей, а нитки долi приведуть його до коханоi та допоможуть знайти дружбу. Йому випаде шанс докопатися до iстини, але для цього доведеться…






Строфа (1)




Початок червня принiс приемне тепло i вiдсутнiсть дощiв, що встигли набриднути за весну. Високо в небi сяяло полуденне сонце. Юнак на iм’я Флорiан крокував однiею з центральних вулиць мiста. Неподалiк вiд нього височiв оперний театр. На проспектi було напрочуд мало людей, i це його дивувало, адже зазвичай перед обiдом тут просто не проштовхнутися.

Флорiану нещодавно виповнилося 23 роки. Гостей завiтало не дуже-то й багато. Вiдзначили в тiсному сiмейному колi. Втiм, цього року день народження став для нього не найважливiшим святом. Набагато урочистiшим виявився той день, коли йому та дев'ятнадцяти його однокурсникам вручили дипломи юристiв пiсля закiнчення магiстратури – оце справдi подiя!

Вiн був одягнений у джинси й сорочку в тон взуття. У лiвiй руцi тримав дерев'яний гак парасольки. Погода стояла гарна, але синоптики обiцяли, що в другiй половинi дня слiд очiкувати на грозу.

Удалинi годинник на мiськiй ратушi пробив першу годину дня, i юнак прискорив ходу. Вiн прямував до кав'ярнi на побачення й трохи спiзнювався. Немае нiчого гiршого, анiж чекати й наздоганяти! Флорiан не мав бажання за кимсь гнатися, але також не хотiв, щоб i на нього хтось очiкував. Вiн завжди i в усьому намагався бути пунктуальним. А ще цiеi, безперечно, корисноi риси характеру вимагала його професiя. Юнак пiшов швидше, дивлячись уперед i легенько постукуючи парасолькою по брукiвцi в такт своiм крокам.

Чоловiк, котрий сидiв бiля дверей бакалiйноi крамницi, змусив Флорiана дещо стишити темп i тим самим пожертвувати репутацiею людини, яка не спiзнюеться на зустрiчi.