Читати онлайн «Заборонений» Артемiй Кiрсанов, Сергiй Дзюба

Заборонений
Сергiй Дзюба

Артемiй Кiрсанов


Сучасна проза Украiни
Колишнiй аспiрантцi, яка працювала над дисертацiею про життя i творчiсть видатного поета Василя Стуса, а нинi за волею обставин стала медсестрою, запропонували доглядати помираючу вiд важкоi хвороби жiнку. Як виявилося важкохвора у минулому була полковником КДБ i багато разiв зустрiчалася зi Стусом, особливо в останнi днi його життя. У романi надзвичайно насичено змальовано життя поета на його рiднiй Донеччинi, в оточеннi друзiв, педагогiв i лiтераторiв, i в концтаборi – де утримували в’язнiв совiстi, ставлячи iм у провину iхнi переконання. Чимало уваги придiлено у романi й долi останньоi рукописноi збiрки поета.





Сергiй Дзюба, Артемiй Кiрсанов

Заборонений: Історiя життя i боротьби Василя Стуса




Дякуемо


Сергiю Борщевському за творчу допомогу;


Валерii Борщевськiй за пiдтримку i спiвпрацю;


Дмитру Стусу за наданi архiвнi матерiали;


Маргаритi Довгань i Василю Овсiенко за консультативну допомогу


Книжку присвячуемо всiм полiтичним в’язням, якi боряться за украiнську свободу i незалежнiсть.







ВОЛЕН


Усе почалося з несподiваного дзвiнка о першiй годинi ночi. Аби розмовою не розбудити чоловiка, метнулась у коридор.

– Алло, Людмила Петрова?

– Так. А хто це?

– Вибачте, що запiзно. Мое iм’я Волен.

– Перепрошую? – спросоння перепитала я, почувши дивне iм’я.

– Во-лен. Менi вас рекомендував головний лiкар Киiвського вiйськового шпиталю, де ви працюете медсестрою.

– Так, я вас слухаю.

– Моiй онкохворiй матерi потрiбна доглядальниця. З головним лiкарем я про все домовився. Подробицi при зустрiчi. Чекатиму вас завтра о сьомiй ранку бiля виходу з метро на станцii «Хрещатик».

– Стривайте…– тiльки й вимовила я i почула у слухавцi короткi гудки.

– Що сталося? Хто дзвонив? – запитав чоловiк, щойно я повернулася до кiмнати.

– Це по роботi,– пояснила я.– Клiент призначив зустрiч на ранок.

– Завтра у тебе вихiдний. Ми домовлялися з хлопцями поiхати на природу.

– Вибач, любий. Поiдеш сам. Порибалите чоловiчою компанiею.

– А якщо ми там гарних русалок зустрiнемо?

– Кращоi за мене все одно нiкого немае. А нам скоро за квартиру платити. Та ще й головний лiкар порадив…

– Іди до мене, моя матiнко Терезо.

Я пiдiйшла до Миколи, який мiцно обiйняв мене своею единою рукою.