Читати онлайн «З подорожньої книжки» Леся Українка

З подорожньоi книжки
Леся Украiнка




Леся Украiнка

З ПОДОРОЖНЬОЇ КНИЖКИ





I. PONTOS AXEINOS[1 - Непривiтне (негостинне) море – найдавнiша грецька назва нашого Чорного моря (прим. Лесi Украiнки).]


При березi гори в жалобi,
снiгами лямованi хмари
всi чорнi, мов покрив на грoбi,
пiд ними узгiр’я, як мари…

Така тут земля. А на морi…
Чайки якось хижо кигичуть,
злу радiсть я чую в тiм хорi,
мов згубу на нас вони кличуть.

Рипить корабель, стогне тяжко,
здригаеться, наче конае,
угору здiймаеться важко,
ще важче удiл поринaе.

Маленький гурток подорожнiх
притих, не почуеш i слова,
лише по каютах порожнiх
iде якась жаска розмова.

То вiтер часами закине
з вiкoнечка снiгом-крупою
i в дверi покинутi лине,
злий холод несучи з собою.

День, вечiр, нiч, ранок – все бiле,
все тьмяне, нi темне, нi видне:
за хмарами сонце зомлiло,
вiд мiсяця мла тiльки блiдне.

Мандруемо вогким туманом
назустрiч слiпiй снiговицi…
Так линуть малим караваном
у вирiй запiзненi птицi.

[16. 1, Чорне море, попiд Анатолiйським берегом]




II. У ТУМAНI


Боже! куди се я плину
сим бiловiйним туманом?
Може, я лину на безвiсть
в вогкi летючi снiги?

Може, то тiльки легенда —
край той, осяяний сонцем,
край той, куди я збиралась
болi своi вiднести?

Може, то казка знадлива —
тii смарагдовi луки,
плеск тепловодоi рiчки,
злотоiскристi пiски?

Може, то вiдьма-гарячка
спогади й мрii зiбрала,
з них на вогнi мого палу
дивний зварила напiй

i пройняла менi душу
непереможним безумством
тим, що людину заводить
на бездорiжжя страшнi?

Може, i в снiжних пустелях
fаtа mоrgаnа[2 - марево (лат.).] пануе,
марева срiбно-блакитнi
сiючи в бiлих снiгах?

Може, прокинуся хутко
з сеi примари-омани
десь на безлюднiм просторi
i без надiй на життя?..

(17.1. море)




III. НА СТОЯНЦI


На помостi корабельнiм
розгорiлося багаття,
то матроси розпалили,
щоб закляклi руки грiти.

I крiзь мокру снiговицю
бачу я вогонь червоний,
наче сонце, що конае
у молочнiй бiлiй млi;

а навколо нього мрiють
наче тiнi чорних птахiв —
то матроси iтальянськi
посiдали у плащах.