Читати онлайн «Її» Сергій Мисько

Їi
Сергiй Мисько


Летаргiчна кома внаслiдок збiгу дивних обставин… Маленька дiвчинка Іра не прокинулася вранцi першого вересня – вона розпочала дивну подорож теренами незвiданих свiтiв у пошуках виходу з лабiринту безжальноi летаргii. Завдяки допомозi таемничоi Пачамачi, Іринцi вдалося подолати непереборний страх i прокинутися…. Дiвчинка виросла… Тепер вона лiкар-науковець.





Сергiй Мисько

Їi…

Роман





Глава 1. Їi





Їi ракетка на одному колiщатках


– Доню, прокидайся, – будив Їi лагiдний голос матусi Фанi.

Малеча солодко спить у казковому полонi своiх снiв. Насправдi ж дiвчинку звуть Ірою, а Їi – ii нове iм’я.

Хто мае можливiсть таке почути, то почув би, як гамiрно бувае в цiй кiмнатi нiчноi пори. Іринi сни, заповзято сперечалися з мрiями. Сни доводили мрiям, що iх час почнеться вранцi, коли малеча прокинеться i зiйде сонце. Мрii впевнено торували собi шлях, iнодi успiшно, мiмiкруючи пiд яскравi сновидiння. Таким чином вони все ж мали можливiсть заповнювати собою казку по якiй подорожувала маленька дiвчинка Їi.

В свою чергу сни наполегливо перемовлялися i мiж собою. Який мае наснитися першим? Деякi змовлялися по двое, а то й по трое, намагаючись хитрощами позачергово потрапити до казки.

Даремно, поза чергою жоден з них не починав своi дива. Отака неймовiрна круговерть. Могло скластися враження, що хтось дуже поважний навмисне шикуе iх у чiткiй вiдповiдностi, за своiм вподобанням. Секрет послiдовностi знае тiльки вiн – отой, недосяжний Хтось.

– Доню, прокидайся, – вдруге пролунали чарiвнi слова.

Сон ще не вiдпускав малу бранку зi своiх липких обiймiв. Чекав, коли матуся втрете скаже: «Доню, прокидайся». Щоправда, Іру iнодi будив тато, але не так часто, як мама.

Цi чарiвнi слова, сказанi на вушко, майже шепотом, могли розбудити весь всесвiт. Хоча спочатку його треба комусь приспати аби той мiцно заснув. А вже потiм, без вагань, мiг прокинутися вiд цих слiв i знову вiдродити нове життя. Та вiн ще не спить…

Кiмната, де нинi жила дiвчинка Іра, наповнилася сонячними промiнчиками. Вони обережно торкалися обличчя малоi, нiби остерiгалися передчасно ii розбудити.

Першого вересня в перший клас. Книжки, зошити, олiвцi, глобус, карта, лiнiйка поки що вiдпочивали.