Читати онлайн «Як зникнути повністю» Олег Шинкаренко

Як зникнути повнiстю
Олег Шинкаренко


Збiрка оповiдань Олега Шинкаренка "Як зникнути повнiстю" являе собою свiдому деконструкцiю суспiльних стереотипiв – як iдеологiчних, так i поведiнкових. Засобами фантастики та абсурду автор представляе цiлу галерею невротичних, самотнiх, смiшно трагiчних i трагiчно смiшних персонажiв, за плечима яких вiдкриваеться цiлий всесвiт безглуздя, в якому наша логiка – лише системна помилка. Книжка отримала лiтературну премiю видавництва "Смолоскип".





Олег Шинкаренко

Як зникнути повнiстю





ГУСТО НЕЗАСЕЛЕНИЙ СВIТ


Ах, дiвчинко! Як не соромно! У вашому вiцi – i бухати!

    О. Шинкаренко

Абсурд – твердження, що не мае нiякого смислу в межах однiеi теоретичноi системи, але може мати смисл в iншiй.

    Якийсь фiлософський словник

Якось Маша i Вiтя з вiдомого старого радянського фiльму-казки раптом непомiтно виросли i зрозумiли, що Дiда Мороза в казковому лiсi знайти легше, нiж сенс у дрiб’язковiй повсякденностi власного життя. Система iхнього життя, як виявилось, мiстить якусь незбагненну помилку i тому легко руйнуеться, перетворюеться на абсурдний, нiкому не потрiбний дiалог про незначуще. Олег Шинкаренко з неабияким письменницьким хистом, майже математичним розрахунком (може, iнженерна освiта даеться взнаки?) i хитринкою в очах вiдбирае для своiх творiв саме такi системнi помилки, що дають змогу героям фетишизувати власну алогiчнiсть, ритуалiзувати власну байдужiсть i популяризувати власне ж таки божевiлля.

Життя, не втрачаючи фантастичностi чи навiть фантасмагорiйностi, перестае для персонажiв бути казкою, традицiйним романним середовищем iснування чи просто реальнiстю, а перетворюеться на липкий i тягучий у своiй безвиходi абсурд, на заплутаний химерний сон, iз якого можна перейти лише в точно такий самий сон, який врештi втрачае своi межi й перетворюеться на справжнiй i основний закон iснування. I протягом читання збiрки потроху стае зрозумiло – таких системних помилок настiльки багато, що вони утворюють реальнiсть iншого порядку, в якiй будь-яке абсурдне твердження постае найбiльшим одкровенням, а ненормальнiсть – единим способом пристосування до системи.

Життя постiйно дурить персонажiв, як розумна Марiйка з однойменного оповiдання, зводячи iх лише з iм же подiбними особинами.