Читати онлайн «Викрадачі діамантів» Луї Анрі Буссенар

Викрадачi дiамантiв
Луi Анрi Буссенар


Скарби, стародавнi релiквii та гори коштовностей… Чи ж не це вабить i надихае на подвиги усiх шукачiв пригод? Трiйко вiдважних французiв – Альбер де Вiльрож, Александр Шонi та Жозеф – вирушають до далекоi Пiвденноi Африки на пошуки дiамантiв, захованих у давнi часи тубiльним племенем кафрiв. Там, у невiдомих землях, на них чекають непростi випробування. Адже про скарби дiзнаеться банда розбiйникiв на чолi з пiдступним пройдисвiтом Джеймсом Вiллiсом. Хто ж першим знайде скарб?





Луi Буссенар

Викрадачi дiамантiв








Жодну з частин цього видання не можна копiювати або вiдтворювати в будь-якiй формi без письмового дозволу видавництва



Адаптацiя, передмова, примiтки Андрiя Клiмова



© DepositPhotos.com / icetray, insima, lianella, Mogil, обкладинка, 2019

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», видання украiнською мовою, 2019

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», художне оформлення, 2019


* * *










Право на справедливiсть


Луi Анрi Буссенар (1847–1910) народився в мiстечку Ескренн у французькому департаментi Луара. Майбутнiй письменник закiнчив медичний факультет у Парижi, але щойно отримав диплом лiкаря, як був мобiлiзований – улiтку 1870 року почалася франко-прусська вiйна. У битвi пiд Шампiньi Буссенар був тяжко поранений, а пiзнiше разом з усiею французькою армiею пережив военну катастрофу пiд Седаном i ганьбу поразки. Вiдтодi вiн перейнявся ненавистю до вiйни й визнавав право народiв братися до зброi лише для захисту свободи i незалежностi. Ця думка – одна з провiдних у його численних романах, оповiданнях та нарисах.

Пiсля вiйни Буссенар покинув медицину й повернувся до Парижа, вирiшивши цiлком присвятити себе лiтературi. І не помилився: вже першi повiстi автора-початкiвця, опублiкованi в перiодичному виданнi «Журналь де Вояж» 1879 року, зробили його iм’я широко вiдомим серед юних читачiв – адже саме для них вiн написав бiльшiсть своiх творiв.

У 1880 роцi французький уряд вiдрядив Буссенара до однiеi з колонiй Французькоi Гвiани.