Читати онлайн «Вибрані оповідання» Пантелеймон Куліш

Вибранi оповiдання
Пантелеймон Олександрович Кулiш




Пантелеймон Кулiш

ВИБРАНІ ОПОВІДАННЯ





Циган



(Уривок з казки)

Був собi колись якийсь-то циган, та такий же то прогiркий п'яниця, що й не приведи господи! Чи е у його яка копiйчина, так i несе ii у шинк, чи яка жупанина — вiн i ii туди ж пре!

А жiнка з дiтьми, голi й босi, пропадають без хлiба. Танцюють-танцюють халяндри, пiшовши у Воронiж (бо вони стояли шатром бiля Воронiжа), так що ж бо? Народ не дуже заглядуеться на iх танцi, бо вже вони нiкому не в дивовижу.

А батько, я ж кажу, волочиться по шинках та п'е, та гайнуе, та б'еться навкулачки з мужиками. Поб'ють йому усю пику, попiдставляють окуляри, порозривають на ньому одежу, спакостять нiнащо чоловiка; от тодi вже вiн i тягне до господи та й лежить пiд шатром, як той кабан у берлозi, поки йому одлигне там трохи на серцi.

Такий-то вдався собi навiжений циган!

Отак раз пiзно iшов вiн з шинку додому. Чи йшов вiн, чи рачки лiз, сього вам не скажу, бо вже давно смерклось, чути тiльки було, що дуже кректав i спотикавсь, далi впав, здихнув разiв зо два та й захрiп на усе поле.

На той час довелось iхати тим шляхом якомусь пановi. Аж ось конi — хвить набiк, аж трохи воза йому не перекинули.

— Стiй! Що там таке?

Роздивились, аж п'яний циган.

— Узять його з собою! — каже пан свому поганяйловi.

Узять так i взять, — з панським, кажуть, свого язика не рiвняй: коли довгий, то прикоротчають; коли короткий — то витягнуть.

Машталяр злiз з воза, розштовхав пiд боки цигана та й пiдвiв до воза.

— Куди оце ти мене цупиш? — питаеться у його циган.

— Лiзь, кажуть тобi, на вiз!

— На вiз? Ну, се ще не велика бiда! — каже циган. Сiв собi любенько коло пана та й захрiп знов на усе поле.

Прокинувшись на другий день, циган як глянув, так i зомлiв!…

— Де оце я?.. Куди се я забравсь?.. Чи не в шинку? Так нiт же бо: у шинку вiкна не такi, та й стiльцiв немае. Ну, не дай боже, та хто застане мене у сих будинках! Адже ж на менi й волосся не зоставлють — скажуть, що я прийшов красти! Отже, коли прийшло на мою голову лихо!

Тiльки що се сказав, аж ось дверi рип — i увiйшов якийсь синекаптанник.

— Добродiю! — каже до його циган.