Читати онлайн «В катакомбах» Леся Українка

В катакомбах
Леся Украiнка




Леся Украiнка

В КАТАКОМБАХ





В катакомбах


Посвята шановному побратимовi А. Кримському


Катакомби коло Рима. В криптi, слабо освiтленiй олiйними каганчиками i тонкими восковими свiчками, зiбралась громадка християн. Єпископ кiнчае проповiдь слухачам i слухачкам, що стоять побожно, тихо i покiрно.

Єпископ

Прославмо ж, браття, Господа Христа, що посадив на небi поруч себе замученого брата Харiклея.

Хор

На небi слава Господу Христу,

що визволяе вiд земних кайданiв,

з грiховноi темницi нас виводить у царство свiтла вiчного.

Диякон

Амiнь.

Єпископ

Наш брат був на землi рабом поганським,

тепер вiн раб господнiй, бiльш нiчий.

Неофiт-раб

Господнiй раб? Хiба ж i там раби?

А ти ж казав: нема раба, нi пава у Царствi Божому!

Єпископ

Се щира правда:

всi рiвнi перед Богом.

Неофiт-раб

І раби?

Єпископ

Раби Господнi, брате, не забудь.

Сказав Христос: ярмо мое солодке, – тягар мiй легкий. Розумiеш?

Неофiт-раб (пiсля тяжкоi задуми)

Нi!..

Не можу. Не збагну я сього слова.

Християнка-рабиня (в раптовому нестямi пророкуе)

Уже лежить при деревi сокира!..

«Я посiчу його i вергну в пломiнь», – сказав Господь!.. Прийди, прийди, прийди,

Ісусе, Сине Божий! Похилилась твоя пшениця, – жде вона серпа… Ох, доки ж, Господи?.. Рахiль ридае,

нема ii дiток…

(Безладна мова переходить в несамовитий лемент, iншi жiнки й собi починають голосити, дехто з чоловiкiв теж не витримуе.)

Єпископ (владним, дужим голосом)

Геть, сатано!

Твоеi влади тут немае!

(Пiдходить до пророчицi, що б’еться в корчах, i кладе iй на голову руку.)

Сестро,

молитва й вiра хай тебе рятують вiд навождення злого духа.

Жiнка помалу затихае пiд його поглядом i безсило схиляеться на руки до товаришок, що пiддержують ii.

Християнка (одна з тих, що пiддержують пророчицю. Озиваеться несмiлим голосом)

Отче,

ii дитину вчора пан продав якомусь грековi з Коринфа…

Єпископ

Вмовкни!

Великий наш апостол заповiдав:

«А жiнка серед збору хай мовчить».

Пророчицю тим часом виводять. Мовчання.

Неофiт-раб (пiдходить до епископа. Тремтячим вiд збентеження розпачливо-зважливим голосом)

Прости, але я все ж не розумiю,

як може буть якесь ярмо солодким,

а щось важкее легким.