Читати онлайн «Троє поросят» С.Міхалков

Були собі на світі троє поросят. Троє братів. Всі однакові на зріст, кругленькі, рожеві, з однаковими веселими хвостиками.
Навіть імення в них були схожі. Звали поросят: Ніф-Ніф, Нуф-Нуф і Наф-Наф.
Все літо вони перекидалися в зеленій траві, грілися на сонечку, ніжилися в калюжах.

Та ось надійшла осінь.
Сонце вже не так добре припікало, сиві хмари тягли над пожовклим лісом.
– Пора нам подумати про зиму, – сказав якось Наф-Наф своїм братам, прокинувшись рано-вранці. – Я вже тремчу від холоду. Ми можемо застудитись. Треба нам збудувати будинок і зимувати разом під одним теплим дахом.
Але його братам не хотілося братись за роботу. Куди приємніше останніми літніми днями гуляти й стрибати по лузі, аніж рити землю і тягати каміння.
– Встигнемо! До зими ще далеко. Ми ще погуляємо, – сказав Ніф-Ніф і перекинувся через голову.
– Коли треба буде, я сам собі збудую дім, – сказав Нуф-Нуф і ліг у калюжу.
– І я так само, – додав Ніф-Ніф.
– Ну, як собі хочете. Тоді я сам один будуватиму собі дім, – сказав Наф-Наф. – На вас не чекатиму.

З кожним днем все холоднішало і холоднішало. Але Ніф-Ніф та Нуф-Нуф не поспішали. Вони й думати не хотіли про роботу. Вони байдикували з ранку до вечора. Тільки те й робили, що гралися у свої поросячі ігри, стрибали й перекидалися.
– Сьогодні ми ще погуляємо, – казали вони, – а завтра зранку візьмемось до діла.
Але й наступного дня вони казали те ж саме.
І тільки тоді, коли велика калюжа край дороги стала щоранку вкриватися тоненькою корочкою льоду, ліниві брати сгодилися нарешті працювати.

Ніф-Ніф зметикував, що найшвидше і найпростіше збудувати будинок з соломи. Ні з ким не порадившись, він так і зробив. Вже до вечора його хатка була готова.
Ніф-Ніф поклав на стріху останню соломину і, дуже задоволений своєю хаткою, весело заспівав:
Хоч півсвіту обійти.
Обійти, обійти,
Кращу хатку не знайти,
Не знайти, не знайти!

Наспівуючи цю пісеньку, він пішов до Нуф-Нуфа.
Нуф-Нуф неподалік теж будував собі хатку.
Він намагався якнайшвидше покінчити з цією нудною й нецікавою справою. Спочатку, так само як і брат, він хотів збудувати собі хатку з соломи. Але потім вирішив, що в такій хаті взимку буде дуже холодно. Хата буде міцніша й тепліша, якщо її збудувати з гілок і тонких лозинок.
Так він і зробив.