Читати онлайн «Трагедія в трьох діях» Аґата Крісті

Трагедiя в трьох дiях
Агата Крiстi


Легендарний Пуаро
Богемна вечiрка у домi колишнього актора, сера Чарльза Картрайта, для одного з гостей, пастора Беббiнгтона, стае фатальною – той раптово помирае, зробивши ковток коктейлю. Подальша експертиза не виявляе слiдiв отрути в напоi. Усе скидаеться на нещасний випадок. Жодних мотивiв для злочину. Навiть видатний детектив Еркюль Пуаро впевнений, що смерть старого священика – це лише прикра випадковiсть. Та що, як вiн помиляеться – i насправдi це було умисне вбивство, сплановане так само детально, як хороша театральна вистава? Хто режисер-постановник цього дiйства? І яка роль у ньому вiдведена самому Пуаро? У цьому розслiдуваннi детектив може стати наступною жертвою…





Агата Крiстi

Трагедiя в трьох дiях


Присвячую своiм друзям, Джефрi та Вайолет Шипстон



Режисер-постановник:

Сер Чарльз Картрайт



Асистенти режисера:

Мiстер Саттертвейт

Мiс Гермiона Лiттон-Гор



Костюми:

«Амброзiн Лтд»



Освiтлення:

Еркюль Пуаро




Дiя перша

Пiдозра





Роздiл перший

Вороняче гнiздо


Мiстер Саттертвейт сидiв на терасi «Воронячого гнiзда», спостерiгаючи за тим, як господар будинку, сер Чарльз Картрайт, вибирався стежиною вiд моря.

«Вороняче гнiздо» – сучасне бунгало покращеного типу. В ньому не було фахверку, фронтону, жодних любих серцю третьосортного будiвельника зайвин. То була проста, бiла, гладенька будiвля, оманливого, однак, розмiру, бо всерединi виявлялася значно бiльшою, нiж здавалася зовнi. Своею назвою вона завдячувала розташуванню – на кручi, над бухтою Лумут. І справдi, з кутика захищеноi мiцною балюстрадою тераси можна було прямовисно впасти у море. Дорогою вiд «Воронячого гнiзда» до мiстечка кiлометра пiвтора. Шлях бiжить cуходолом, а потiм звиваеться високо над морем. За сiм хвилин до мiстечка можна було дiйти крутою рибальською стежкою – саме тiею, якою сер Чарльз Картрайт зараз i пiдiймався.

Вiн був засмаглим чоловiком середнього вiку й мiцноi статури. Вбраний був у сiрi фланелевi штани та бiлий светр. Ішов перевальцем i трохи стискаючи долонi. Дев’ятеро з десяти сказали б: «Морський офiцер у вiдставцi, одразу ж видно». Десятий, спостережливiший, завагався б через щось невловиме, якесь вiдчуття штучностi.