Читати онлайн «Ті, що не мають коріння» Наомі Новік

Тi, що не мають корiння
Наоми Новик


Королiвства Польнi та Рос’я – давнi вороги. Але землi обох поступово захоплюе страшна Пуща, що перетворюе людей на дерева. Маг Дракон столiттями стримував чари Пущi. За це щодесять рокiв жителi сусiднiх селищ платили чарiвнику данину у виглядi найкрасивiшоi, найуправнiшоi чи найрозумнiшоi дiвчини. Агнешка була певна, що цього разу Дракон забере ii подругу-красуню Касю. Але несподiвано для всiх вiн обрав нечупару Агнешку. Саме вона покликана розгадати таемницю страшноi Пущi й знищити ii…

Оповiдна манера автора зачаровуе, а героi лишаються в пам’ятi назавжди. Приголомшливо!





Наомi Новiк

Тi, що не мають корiння






Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», 2016



Публiкуеться з дозволу Ballantine Books, an imprint of Random House, a division of Penguin Random House LLC

Перекладено за виданням: Novik N. Uprooted: A Novel / Naomi Novik. – New York: Del Rey, 2015. – 465 p.

Переклад з англiйськоi Марii Пухлiй

Дизайнер обкладинки Оксана Волковська



Електронна версiя зроблена за виданням:

Н73 Тi, що не мають корiння / Наомi Новiк; пер. з англ. М. Пухлiй. – Харкiв: Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», 2018. – 480 с.

ISBN 978-617-12-4289-0

ISBN 978-0-8041-7903-4 (англ.)



© Temeraire LLC, 2015

© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2018

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад та художне оформлення, 2018


* * *




Роздiл 1


Наш Дракон не iсть тих дiвчат, яких забирае, хай якi iсторii розповiдають за межами нашоi долини. Ми iх iнодi чуемо вiд подорожнiх мандрiвникiв. Вони говорять так, нiби ми займаемося людськими жертвоприносинами, а вiн – справжнiй дракон. Звiсно, це неправда: може, вiн i чаклун, та ще й безсмертний, але вiн все одно людина, а якби вiн захотiв iсти одну з нас щодесять рокiв, нашi батьки зiбралися б у ватагу та вбили б його. Вiн захищае нас вiд Пущi, а ми йому вдячнi, але не настiльки вдячнi.

Вiн iх насправдi не пожирае; так тiльки здаеться. Вiн забирае дiвчину до себе у вежу, а за десять рокiв вiдпускае ii, але на той час вона вже е iншою людиною. Одяг у неi надто вже гарний, а говорить вона, як придворна дама, а ще вона прожила сама з чоловiком десять рокiв, тож вона, звiсно, збезчещена, хоча всi дiвчата кажуть, що вiн нiколи iх не торкаеться.