Читати онлайн «Тетрамерон» Віктор Гребенюк

Тетрамерон
Вiктор Гребенюк


Пам’ятаете зi школи: «як стисло, сильно i страшно пише ця людина»? То слова Максима Горького про Василя Стефаника, та сучаснi читачi повторюють iх, згадуючи новели Вiктора Гребенюка. Тут життя – як воно е, але без вульгаризмiв i грубих сцен, зi свiтлим поглядом у майбутне. Дiйовi особи iз рiзних часiв, проте вони – це ми, i маемо змогу багато в чому розiбратися. Творить Вiктор Гребенюк тонко, соковито, просто, у жанрi класичноi новели. Для широкого кола читачiв.





Вiктор Гребенюк

Тетрамерон

Новели





Передмова


Коли ваш покiрний слуга писав розлогий епос «Дiяння небожителiв»[1 - Брат Вiктор. Дiяння небожителiв: мiстерiя-епос / Брат Вiктор. – Луцьк: Ключi; Волин. обл. друк., 2011. – 256 с.] i друкував частини, – а це забирало трохи не цiле життя, – чимало читачiв казали: «Пишiть-но щось коротке i жваве, наприклад, про такий-то випадок». І розповiдали менi, хто що знав. Коли я це почув у котрийсь раз – то створив i видав збiрочку новел «Хрещате»[2 - Брат Вiктор. Хрещате: новели й образки / Брат Вiктор. – 1-ше вид. – Луцьк: Вежа, 2001. – 60 с.; 2-ге вид. – Львiв: Свiчадо, 2002. – 44 с.].

Але невдовзi все почалося спочатку, а часу все так само не було. Тодi попросив: замуруйте мене чи принаймнi замкнiть на яких чотири днi – я з Божою помiччю скомпоную сорок новел, по десять за день, хоч би в чернетцi, такий собi «Тетрамерон»[3 - «Тетрамерон» – вiд грецьких слiв «тетрас» (чотири) i «мерос» (день; частина). Найвiдомiшi в цьому родi збiрки новел – «Декамерон» Боккаччо («дека» – десять, бо всi оповiдi вмiщено в десять днiв), «Гептамерон» Маргарити Наваррськоi («гепта» – сiм). Перше видання нашоi книги: Брат Вiктор. Тетрамерон: новели / Брат Вiктор. – Луцьк: Ключi; Волин. обл. друк., 2012. – 158 с.].

Як на те, у мiстi лютувала епiдемiя грипу, i я став писати, не виходячи на вулицю та щоразу дякуючи всiм, хто розповiв менi цi iсторii.




День перший





Рiздво разом


У Першiй свiтовiй вiйнi сини Украiни, роздiленоi мiж Австро-Угорською та Росiйською iмперiями, воювали у двох ворожих армiях.


– За царя! За отечество! Ур-р-р-а-а!!

– Вперед! За цiсаря! Слава!

Цi кличi виривались остервенiлим ревом iз тисяч розгарячiлих горлянок, перемiшувалися з кров’ю й вихаркувалися на снiг.