Читати онлайн «Темна синя вода. Потік» Радій Володимирович Радутний

Темна синя вода. Потiк
Радiй Володимирович Радутний


Темна синя вода #3
Радiй Радутний, украiнський письменник, переважно фантаст та автор бойовикiв, несподiвано для всiх (можливо, й для себе також) спробував своi сили у новому жанрi й написав про людей, що потрапили у минуле. Перед вами «Потiк» – третя книга iз циклу «Темна синя вода». Першi двi – «Джерело» i «Ручай» – також вийшли у видавництвi «Фолiо» у 2016-му та 2017 роках.

Кiлька мандрiвникiв у часi, збiрна команда з людей вiд ХІХ до ХХІІІ столiття, продовжили свiй шлях у минуле. Над кожним з героiв роману висить прокляття: всi вони мають загинути. Галину хочуть повiсити, звинувативши у вiдьмацтвi. Юрiй, наш iз вами сучасник, двiчi мало не потрапив пiд колеса возiв. Ігор, нащадок когось iз нас, з ХХІІ столiття, кiлька разiв мало не зловив кулю. Альберт, прибулець з iще бiльш далекого майбутнього, ризикуе ще сильнiше. Дотепер iм вдавалося ухилятися вiд ударiв долi, але в ХVIIІ столiттi багато вiшали й довго не вагалися перед тим, як пустити кулю.

Цей час багатий на небезпеки, але багатий ще й на цiкавi зустрiчi. Саме у ХVIIІ столiттi живе один з найвiдомiших украiнських фiлософiв, i якраз його планують використати героi задля своеi мети, а мета досить амбiтна – вони прагнуть внести змiни в iсторiю Украiни, причому на самому ii початку…





Радiй Володимирович Радутний

Темна синя вода

Потiк





Роздiл 1

Завжди прекрасний Днiпро


Чудовий Днiпро за ясноi погоди, i за штормовоi також чудовий. У безвiтряний лiтнiй день Днiпровi плеса вилискують, наче дзеркало, але не просте, а чарiвне – мiнливе й живе. Не гладеньке скло того дзеркала, а вкрите маленькими хвильками, крихiтними, легесенькими, приемними на погляд й на дотик, наче шерсть домашнього котика. Доторкнешся до нього, проведеш долонею раз, другий, третiй… незчуешся – аж пiвгодини пройшло, котик мурчить, а рука гладить i гладить теплу хутро.

Так i з Днiпром. Замилуешся виблисками сонячних зайчикiв на хвилях, зупинишся на мосту або пляжику – й незчуешся, як виявиться, що вже спiзнився. Скрiзь, куди можна спiзнився. Тiльки Днiпро нiколи не спiзнюеться, бо куди йому поспiшати.

Гарний Днiпро за ясноi погоди, а за штормовоi погоди ще кращий.