Читати онлайн «Щоденник наркомана» Алістер Кровлі

Щоденник наркомана
Алiстер Кроулi


Карта свiту
Культовий англiйський письменник, поет, мiстик i церемонiальний маг, засновник релiгiйноi фiлософii Телеми, астролог, художник, альпiнiст та шахiст Алiстер Кроулi (1875—1947) i сьогоднi залишаеться знаковою постаттю. 2002 року Бi-бi-сi назвала його 73-м найвпливовiшим британцем усiх часiв.

«Щоденник наркомана» – автобiографiчний роман автора, який уперше вийшов друком 1922 року й вiдтодi його перевидавали понад 40 разiв. Тогочаснi газети одразу охрестили його «книгою, яку треба спалити». Щоденник вiдкривае читачевi поета, коханця та загадкового мiстика, яким був Алiстер Кроулi.





Алiстер Кроулi

Щоденник наркомана



Алостраель, Дiвi-Берегинi Санграалю в абатствi Телема на «Телепилi»,

а також Астарте Лулу Пантеi, наймолодшiй iз його представникiв, я присвячую цю iсторiю Геркулесовоi працi заради звiльнення Людства вiд усiх форм залежностi.


Це правдива iсторiя.

Їi було змiнено рiвно настiльки, аби приховати справжнi iмена героiв.

Це жахлива iсторiя, але водночас це iсторiя надii та краси.

Вона з разючою яснiстю показуе безодню, над якою тремтить наша цивiлiзацiя.

Однак те саме Свiтло освiтлюе шлях людства: i ми самi виннi, якщо переступимо межу.

Ця iсторiя правдива не лише стосовно одного виду людськоi слабкостi, а (за аналогiею) усiх ii видiв; i для усiх них iснуе лиш один шлях до спасiння.

Як каже Гленвiл: «Людина не поступилася б янголам, анi самiй смертi, якби не слабкiсть ii волi».

Чини, як волiеш, – нехай таким буде весь закон.



    Алiстер Кроулi




Книга I

Paradiso





Роздiл 1

Нiч лицаря


Так, без сумнiву, я почувався пригнiчено.

Не думаю, що з огляду на все це була моя реакцiя на пережитий день. Звичайно, завжди е реакцiя пiсля збудження вiд польоту; але ефект бiльше фiзичний, нiж моральний. Не хочеться нi з ким говорити. Лежиш собi, куриш i п’еш шампанське.

Нi, мiй паскудний стан був дещо iншим. Я проаналiзував своi думки, як це швидко вчиться робити хороший пiлот, i менi справдi стало соромно. Якщо взяти в цiлому, то я був одним з найщасливiших людей у свiтi.

Вiйна – наче хвиля: когось накривае, когось топить, когось розбивае на друзки об каменi; але когось вона викидае далеко на берег, на блискучий золотий пiсок, подалi вiд ще якихось додаткових примх долi.

Дозвольте пояснити.