Читати онлайн «Семен Палій. Герой Українського народа» Іван Нечуй-Левицький

Семен Палiй. Герой Украiнського народа
Іван Семенович Нечуй-Левицький




Іван Семенович Нечуй-Левицький

Семен Палiй. Герой Украiнського народа





Семен Палiй. Герой Украiнського народа


Не богато таких славних i веселих хвиль було в нашiй iсторii, як рiк 1648 i кiлька дальших рокiв. Увесь украiнський нарiд пiд проводом свого «батька» Богдана Хмельницького пiдняв ся проти ворожоi кормиги. По всiй Украiнi вiд Сiчи аж до Львова пройшов Хмельницький, розбиваючи i розгоняючи польське вiйско раз за разом. Нi одного шляхтича, нi одного жида, нi одного ксьондза-езуiта не стало на Украiнi. А з ними не стало i гiркоi панщини, що на н’iй мучив ся нарiд що тижня через шiсть днiв, та ще i в недiлю; нестало безправств та безкарних насильств поневолених хлопiв; не стало диких переслiдувань прадiдноi вiри, православноi. Украiнський нарiд, вибивши ся збiльш як столiтноi неволi став знов паном у своiй хатi. І залунала тодi по всiй широкiй нашiй землi одна весела пiсня:

«Та не мае лучше, та не мае красше. Як у нас на Вкраiнi».

Але так було не довго. Приборкана Польща стала знов по троха пiдносити голову. Татари, що дотепер помагали Хмельницькому, зрадили та стали нищити Украiну, а й Москва тайком спомагала Польщу, бо вона боялась сусiдуваня самостiйноi украiнськоi держави. До того й сам Хмельницький, впрочiм незвичайно спосiбний проводир та органiзатор, не мав досить ясного полiтичного свiтогляду, та хитав ся на всi боки. В тiм нiчо дивного: вiн був дитиною свого на роду, а тодi украiнський нарiд стояв пiд зглядом культури не так, як нинi i не мав потрiбного розуму полiтичного: знав скинутii з себе те, що було для нього погане, але не знав, як здобути собi те, що йому потрiбне.

От i Хмельницький, оглядаючи ся на всi боки за союзниками, заключае вкiнци 1654 р. в Переяславю спiлку з Москвою, бо вона дотепер ще найменьше ворожо виступала проти Украiни. Цар присягою прирiк шанувати права Украiни, що мала остати осiбною державою з виборним гетьманом та власною управою. Також зобовязав ся цар боронити Украiни проти Польщi. І так Украiна увiйшла в залежнiсть вiд московських царiв, в якiй остае до нинiшнього дня.

Однак козаки швидко побачили, що Москва не гадае шанувати з присяжених прав Украiни, але починае обмежувати вольности народнi.