Руфiн i Прiсцiлла
Леся Украiнка
«Руфiн i Прiсцiлла» Лесi Украiнки – фiлософська п’еса, подii якоi охоплюють складний перiод розпаду Римськоi iмперii та становлення християнства***. Головним героям твору – подружжю Руфiну та Прiсцiллi – випало жити у тяжкi часи, вони бачать моральну деградацiю суспiльства i шукають порятунку у фiлософii та релiгii. Найвiдомiшими творами авторки е поетичнi збiрки «На крилах пiсень»», «Думи i мрii», п’еси «Лiсова пiсня», «Одержима», «Бояриня», «Оргiя», «Блакитна троянда», «Кассандра», «Камiнний господар» тощо. Леся Украiнка – видатна украiнська письменниця, перу якоi належить низка генiальних творiв, для ii iдiостилю характернi посилений психологiзм та фiлософiчнiсть у поеднаннi з сугестiею.
Леся Украiнка
РУФІН І ПРІСЦІЛЛА
ДІЯ 1
ОСОБИ 1 ДІЇ:
Руфiн Емiлiй – молодий римлянин значного роду.
Прiсцiлла – його жiнка, християнка.
Аецiй Панса – ii батько, значний римлянин, дiдич.
Кай Летiцiй – префект, Руфiновий приятель.
Парвус – християнин невiдомого роду-племенi.
Сервiлiя – римлянка, плебеянка.
Раб – в Руфiновiй господi.
Драма дiеться в II в. по р(iздвi) Х(ристовому).
Атрiум в домi Руфiновiм: велика гарна свiтлиця з квадратовим басейном посерединi (impluvium) i такою ж великою незакритою кватиркою в стелi над ним (compluvium). Коло басейну простий хатнiй олтар без статуй. До свiтлицi притикае скiлька бiчних кiмнат, вiддiлених вiд неi не дверима, а важкими запонами з дорогих тканин; простiнки межи завiсами прикрашенi малюванням та погруддями фiлософiв на високих пiдставках. В глибинi свiтлицi широкий з розсуненими запонами вхiд до чималоi i гарно врядженоi кiмнати (tablinum), де видно багато сувоiв пергаменту, таблиць i т. п., що робить кiмнату подiбною до бiблiотеки; на заднiй стiнi таблiну е ще дверi, теж одкритi. По обидва боки таблiну широкi та короткi сiни провадять у внутрiшнiй двiр – перистиль. З атрiума видко крiзь сiни та крiзь дверi таблiну той перистиль з колонадою навколо нього, ставок посеред нього з квiтником та з декоративними ростинами. Сцена уряджена так, що атрiума видко тiльки половину, через те iмплювiум приходиться на авансценi, таблiн же i сiни в перистиль через те не дуже вiдсуненi в глибину. Пiд час дii входиться до атрiума через перистиль сiньми, а не з бiчних кулiс.