Читати онлайн «Роковий український ярмарок» Іван Нечуй-Левицький

Роковий украiнський ярмарок
Іван Семенович Нечуй-Левицький




Іван Семенович Нечуй-Левицький

Роковий украiнський ярмарок





Роковий украiнський ярмарок



(Лист до однiеi панi)

Високоповажна Олександро Михайлiвно!

Вам, мабуть, не доводилось бачити таких силенних ярмаркiв, як цей, що стае тутечки в Бiлiй Церквi, роковий ярмарок на спаса.

Серед Бiлоi Церкви такий здоровецький пляц, як на Подолi коло Братства, а серед його мурований гостинний ряд, так само як е на Подолi, з двором всерединi, з чотирма брамами, з крамницями на пiвдень — на два поверхи, бо пляц згористий, а на пiвнiч на один поверх. Ставили цей мур графи Бранiцькi, щоб звити торговельне кубло для своiх улюблених крамарiв та ходячих банкiрiв-жидкiв. До цього кубла з двох бокiв причеплено ще з сотню дерев’яних крамниць в трьох рядках пiд однiею покрiвлею, а коло iх ще попримощувались ятки та рундуки з дрiбним крамом. Тут аж кишать крамарi-жидки, неначе комашня в комашинку. Кругом майдану знов лiпшi й багатшi крамницi, сливе суспiль навкруги, ще й паростками лiзуть в ближчi вулицi… В головному мурi 80 крамниць, а навкруги майдану — iм я й лiк погубив…

На роковий ярмарок на спаса цей усей, вже вимощений тепер майдан ввесь заставлений возами так, що й курцi нiде клюнути. Стоять возами тi люде, що поприiжджали ярмаркувати. Тiльки навкруги майдану серед гущавини пропущений проiзд на два вози, щоб розминатись. І по цьому проiздi трудно пропхатись — така ворошня й тiснота! Вiз за возом, бричка за бричкою валками сунуться та й сунуться, зачiпають за осi, штовхають дишлями в вози, в брички. Погоничi раз у раз кричать, поганяючи конi: «Звертай, посунься! куди пхаешся!» — тiльки й чуеш на цьому проiздi.

Свистять пужална та батоги, ляскаючи об кiнськi та волячi морди, одбиваючись од голiв та морд, що лiзуть на чужi вози в цiй гущавинi. Народ ворушиться помiж возами, наче комашня. Яка сила кавунiв, динь, груш на цьому майданi! Аж чудно дивитись на такi збитки! Кавунники заставили цiлий куток майдану, цiлу його четверту частку. Кавуни лежать здоровецькими довгими купами, заввишки як пiд пахви людинi, з гоструватими гребенями, i нагадують низькi, присадкуватi египетськi пiрамiди або степовi херсонськi скифськi могили.