Читати онлайн «Покарання» Фердінанд фон Ширах

Покарання
Фердинанд фон Ширах


Чи завжди адвокат стовiдсотково переконаний у невинуватостi свого пiдзахисного? Важко сказати. Беручись за нову справу, нiколи не знаеш, хто перед тобою – жертва обставин чи вбивця. Жiнка, що застрелила свого чоловiка. Мати, яка занапастила власну дитину. Чоловiк, що систематично бив свою дружину. Є факти, докази та свiдки на пiдтвердження злочину. І ви вже готовi винести вирок. Проте не кваптеся передчасно звинувачувати й засуджувати. Навiть скривавлене знаряддя вбивства в руках людини ще не робить ii вбивцею…





Фердинанд фон Ширах

Покарання



Коли тихо, вiдбуваеться найбiльше.

    Серен К’еркегор






Народна засiдателька


Катарiна зростала у Верхньому Шварцвальдi. Одинадцять ферм на висотi 1100 метрiв, капличка й продуктова крамниця, яка працювала лише в понедiлок. Вони жили в останнiй хатi, триповерховiй садибi з гостроверхим дахом. То був батькiвський дiм ii матерi. За будинком починався лiс, ще далi – скелi, а тодi знову лiс. Вона була единою дитиною на все село.

Їi батько обiймав посаду прокуриста на фабрицi паперу, мати вчителювала. Обое працювали в долинi – у мiстi. Катарiна часто ходила пiсля школи у фiрму до батька. Їй тодi було одинадцять. Вона перебувала в офiсi, коли вiн домовлявся за цiни, знижки чи термiни доставляння, чула всi його телефоннi дзвiнки, вiн пояснював iй окремi деталi стiльки часу, скiльки треба було, щоб вона все зрозумiла. На канiкулах батько брав Катарiну iз собою у вiдрядження. Дiвчина пакувала його валiзи, викладала костюми й чекала в готелi на його повернення з робочих зустрiчей. У тринадцять рокiв вона була на пiвголови вища за свого батька, росла дуже тендiтною дiвчиною, мала свiтлу шкiру й майже абсолютно чорне волосся. Батько називав ii Бiлоснiжкою й щиро смiявся, коли йому казали, що в нього дуже молода дружина.

Два тижнi пiсля того, як Катарiна вiдсвяткувала свое чотирнадцятирiччя, вперше в тому роцi заснiжило. Було дуже свiтло й дуже холодно. У дворi перед домом лежав гонт, яким батько збирався пiдлатати дах iще до початку зими. Як i щоранку, вона поiхала з матiр’ю до школи. Попереду iхала вантажiвка. Мати за цiлий ранок не зронила нi слова.

– Твiй тато закохався в iншу жiнку, – нарештi порушила мовчанку мати. На деревах лежав снiг, на скелях лежав снiг.