Читати онлайн «Подорожі Лікаря Дуліттлa. Запалення вогню» Г'ю Лофтінг

Подорожi Лiкаря Дулiттлa. Запалення вогню
Г’ю Лофтiнг


Подорожi Лiкаря Дулiттлa #4Шкiльна бiблiотека украiнськоi та свiтовоi лiтератури
…Коли нарештi Лiкар Дулiттл та всi його друзi допливли до острова, на них знову-таки чекали неймовiрнi пригоди. По-перше, вони зустрiли iндiанця Довгу Стрiлу, Сина Золотоi Стрiли, котрий з усiх мов тварин розумiв тiльки мову орла, якою вони i почали спiлкуватися, а по-друге – познайомилися з iншими iндiанцями, якi щиро iх пригощали, але, як виявилося, не знали, що iжу треба готувати, i не мали поняття про вогонь… Лiкар Дулiттл та його друзi як завжди стали у нагодi. «Запалення вогню» – третя книжка про подорожi Лiкаря Дулiттла. (Початок дивiться у книжках «Подорожi Лiкаря Дулiттла. Пiдготовка» та «Подорожi Лiкаря Дулiттла. На островi».). 2020 року у видавництвi «Фолiо» вийшла друком перша частина пригод незвичайного Лiкаря – «Історiя Лiкаря Дулiттла». Украiнською цi книжки друкуються вперше.





Г’ю Лофтiнг

Подорожi Лiкаря Дулiттлa. Запалення вогню



ISBN 978-966-03-5461-6

ISBN 978-966-03-9298-4



© Ю. В. Лисенко, переклад украiнською, 2020

© О. А. Гугалова-Мешкова, художне оформлення, 2020

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2010


?













Частина перша





Перша глава

Велика мить


Наступна частина нашоi проблеми була найважчою: як вiдкотити вбiк, спихнути вниз чи розбити гiгантську плиту. Коли ми дивилися, як вона височiе над нашими головами, то це завдання з нашими невеличкими силами виглядало зовсiм безнадiйним.

Але сигнали живих людей iз нутрощiв гори надали нам нового завзяття. І вже за мить ми всi нишпорили повсюди, намагаючись вiдшукати отвiр чи розколину, з яких можна було б почати рятувальнi роботи. Чi-Чi видряпався по прямовиснiй плитi й дослiдив ii верх, яким вона сперлася на схил гори. Я внизу викорчовував чагарник i обдирав в’юнкi рослини, пiд якими могло б ховатися якесь слабке мiсце, Лiкар iще нарвав листочкiв i написав новi картинковi листи для того, щоб Джабiзрi занiс iх усередину, якщо тiльки вiн знову покажеться, а Полiнезiя тимчасом принесла жменю горiхiв i заштовхала iх у жукову нiрку, один за одним, щоб полоненi всерединi гори iх з’iли.

– Горiхи такi поживнi, – зауважила вона.