Читати онлайн «Подолати минуле: глобальна історія України» Ярослав Грицак

Вийти за рамки національної історії і «перезавантажити» країну через глобальну перспективу — таку мету ставив перед собою професор Українського католицького університету Ярослав Грицак у своїй книзі «Подолати минуле: глобальна історія України». Ця фундаментальна робота допоможе розвінчати міфи, стереотипи та ілюзії про Україну, відкрити нові горизонти і теми для осмислення минулого, знайти нові вектори для дискусії про сучасне та майбутнє України. У співпраці з видавничо-освітнім проєктом «Портал» публікуємо уривок книги про трагедію нашого народу — голодомор.



Голодомор


Більшовики вигравали на багатьох фронтах. Але не могли собі дати ради зі щоденним побутом. Влітку 1930 року до Харкова, столиці Радянської України, приїхав на гастролі австрійський віртуоз-піаніст Карл Вітґентштайн, брат відомого філософа Людвіґа Вітґентштайна. На сніданок в готелі він не міг дістати ані молока з кавою (бо не було молока), ані чаю з лимоном (бо не було лимонів), ані простої яєчні (бо не було ані яєць, ані масла). Був тільки старий черствий сир. Сусід Вітгентштайна по столу, радянський чиновник у відрядженні, зізнався, що вже забув смак масла. І то, дивувався Вітґентштайн, в Україні, найбільшій аґрарній країні Європи!

Історія з Вітґентштайном сталася кілька місяців по тому, як Україною прокотилася хвиля селянських повстань у відповідь на спроби більшовиків загнати селян у колгоспи. Своєю чергою, одною (хоча й не головною) з причин колективізації була відмова селян постачати на ринок хліб та інші продукти. І не тому що селянам самим цих продуктів не вистачало. Навпаки: українське село ніколи не жило так добре, як у 1920-х.

Це були найкращі роки в історії українського села. Стала реальністю стара селянська утопія – жити з праці власних рук при мінімальному втручанні влади. Після революції селяни нарешті вгамували свій «земельний голод». Внаслідок розгрому поміщицьких господарств у 1917–1919 роках площа селянської землі в Україні зросла на шістдесят сім і три десятих відсотка. Ця утопія була селянською ще й у тому сенсі, що була задивлена в минуле. Революція та повоєнна розруха відкинули українське село на кілька десятиліть назад, до традиційного селянського світу.