Олiвець
Іван Франко
ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ #1
«Олiвець» Івана Франка – оповiдання, в якому автор порушуе типову для його творчостi тему психологii дитини***. Найвiдомiшими творами Івана Франка е «Перехреснi стежки», «Лель i Полель», «Грицева шкiльна наука», «Малий Мирон», «Boa constrictor», «Украдене щастя», «Будка Ч. 27», збiрки поезiй «Зiв’яле листя», «З вершин i низин», «Мiй Ізмарагд» тощо. Іван Франко – видатний украiнський письменник, який працював у жанрах поезii, прози та драматургii, талановитий лiтературознавець i публiцист.
Іван Франко
ОЛІВЕЦЬ
Прошу нiяким свiтом не думати, що се я розповiдаю видумку, або що напис на заголовку сеi повiстки – яка-небудь метафора. Нi, дiло справдi йде про олiвець, i то не цiлий, а кусник от так, вiзьмiмо, три цалi[1 - Цаль – мiра довжини, 2,4 см.] завдовжки. А втiм, як хто скаже, що пiвчетверта цаля, то також не пiду з ним до вiйта судитися. Але то знаю добре, що чотирьох цалiв завдовжки не тримав. Се мiг би я, як кажуть правники, «ствердити головною присягою», або, як кажуть нашi ясеничани[2 - Ясеничани – селяни села Ясениця Сiльна (тепер Дрогобицького району Львiвськоi областi).], «побожити й заскаритися, на чiм свiт стоiть». Пiвчетверта цаля, не бiльше, задовгий був герой сеi повiстки. Хоть то лiт тому чимало, як ми бачилися з ним останнiй раз, себто – як я бачив його, бо вiн своiм затемперованим[3 - Затемперований – заструганий, загострений.] носиком хiба ж мiг мене бачити? А притiм вiн цiлих пiвтора днi лежав у моiй шкiльнiй торбi, пiд книжками, достоту у тьмi кромiшнiй! Аби не збрехати, то буде тому не менше шiстнадцяти лiт, – доволi часу, щоб забути й про якого щирого приятеля. А я не забув про нього, про пiвчетверта цаля задовгий кусник олiвця, в оправi з темно-червоного дерева, шестигранний i полiтурований нажовто, з срiбним, вибитим написом «Мittеl»[4 - Середнiй (нiм.).] на тупiм кiнцi; з другого кiнця був затемперований, не надто остро, а не надто й тупо, – саме стiльки, скiльки потрiбно для сiльського школяра.
В такiм видi лежав вiн одного зимового поранку на снiгу на подвiр'i ясеницькоi школи саме коло стежки, котру протоптали зрана школярi. Се був погiдний, чудовий поранок.