Неймовірно напружений карколомний сюжет роману сповнений хитросплетінь, маніпуляцій і химерних таємниць. Тут є все: кохання, авантюри, зрада, біль та емоційне насильство. Лондон Вікторіанської епохи зображено без прикрас: бідні квартали, засмічена Темза, злодії, жебраки, порнографи й психіатричні лікарні, більше схожі на тюрми.Саме на дні лондонського життя і зростала Сью: у сім’ї шахраїв, які скуповують крадене й торгують дітьми. Одного разу пройдисвіт на прізвисько Джентльмен запропонував дівчині оборудку: влаштуватися служницею до багатої леді, допомогти йому схилити її до заміжжя, заволодіти статками жінки й потім поділити їх. Здавалося б, план простий, і Сью погоджується. Але з’ясувалося, що в дурні можна пошити будь-кого — власне, і її саму.
© Sarah Waters, 2002
© ТОВ «Видавництво “Віват”», видання українською мовою, 2019
Присвячую Саллі О-Джей
Подяка
Авторка висловлює вдячність Ленні Ґудінґсу, Джулі Ґро, Джудіт Мюррей, Маркусу Гоффману, Бріджит Іббс, Керолайн Голлідей, Лорі Ґовінг, Кейт Тейлор, Джоанн Калоґерас, Джудіт Беннетт, Сінтії Геррап, Гір’яні Гімоні й Вероніці Раґо.
Частина перша
Роздiл перший
Звалася я тоді Сьюзен Тріндер, але всі називали мене просто Сью. Я знаю, якого року народилася, але протягом тривалого часу зеленого поняття не мала, якого саме дня. Тому звикла вважати, що день народження в мене на Різдво. Я сирота. Моя мати померла. Утім, я її ніколи не бачила, тож вона для мене була порожнім місцем. Я була дитиною місіс Саксбі, якщо вже говорити про родинні почуття. А за батька мені правив містер Іббс, власник слюсарної майстерні на Лент-стрит 1, у Боро 2, неподалік від Темзи.
Пам’ятаю, коли саме я вперше замислилася над тим, у якому світі живу й де в ньому те місце, що мені належить.
Була в нас така собі дівчинка на ймення Флора. Вона давала місіс Саксбі пенні за те, щоб я жебрала з нею під час вистави. Мене тоді взагалі часто брали старцювати — надто вже світле в мене в дитинстві було волосся. Флора також була білява, тож могла виставляти мене своєю сестричкою.
Театр, куди вона мене повела того вечора і про який ідеться, звався Цирк святого Георгія 3 в Сурреї. Давали тоді «Олівера Твіста». Згадую все це як нічне страхіття. Пам’ятаю райок 4, а під ним — дешеві ряди партеру.
Loading...
