Читати онлайн «Одна хвилина для нісенітниць» Ентоні де Мелло

Одна хвилина для нiсенiтниць
Ентонi де Мелло


Карта свiту
Мудростi не можна навчити, але ii можна вивчати. Інодi найбiльшою перепоною на шляху до Мудростi е занадто серйозне ставлення до себе i своiх думок, страх зробити помилку, сказати нiсенiтницю… Але ж тi, хто не припускаються помилок, роблять найбiльшу помилку з усiх – вони не прагнуть пiзнання. На кожну з розповiдей Майстра в цiй книжцi потрiбно не бiльше хвилини, а Майстер в них – це й iндiйський гуру i дзенський роши, даоський святий й юдейський рабi, християнський монах й суфiйський мiстик. Вiн – Лао-цзи й Сократ, Будда й Ісус, Заратустра i Магомет. Його мова лунала i в сьомому столiттi до нашоi ери, i в двадцятому столiттi також. Його мудрiсть належить як Сходовi, так i Заходовi. Але ж чи так це важливо, насправдi, хто вiн? Адже ця книжка була написана не для того, щоб повчати, а щоб Пробуджувати!





Ентонi де Мелло

Одна хвилина для нiсенiтниць




Примiтка видавця

Пропонуемо вам останню, посмертну книжку Тонi де Мелло «Одна хвилина для нiсенiтниць».

Насправдi ж вiн написав ii пiсля «Мудростi за одну хвилину», але до «Молитви жабки». Вiдiслав рукопис видавцевi iз вказiвкою видати якнайскорiше. Саме у такому виглядi ця книга i виходить у свiт: iсторii не мають заголовкiв, а сама книга – оглаву. Текст, надiсланий у видавництво, був надрукований на машинцi, за винятком першоi iсторii, написаноi власноруч автором. Друк книги вже мав розпочатися, аж от наприкiнцi 1986 року вiн знову написав: «Зараз працюю над iще однiею книжкою, яка буде називатися «Молитва жабки», i вона мае побачити свiт ранiше «Однiеi хвилини для нiсенiтниць». Тож, прошу, поки що повернiть менi рукопис».

Першi мiсяцi 1987 року пройшли для Тонi у напруженiй роботi над «Молитвою жабки». Вiн хотiв вiддати книгу до друку ще до свого вiд’iзду в Нью-Йорк, запланований на кiнець травня. Якраз 30-го травня ми i зустрiлися з Тонi в Бомбеi. Кiлька годин обговорювали дизайн майбутньоi книжки. Упоравшись iз цим, я запитав Тонi про рукопис «Однiеi хвилини для нiсенiтниць». Вiн сказав менi, що вже закiнчив роботу над ним i надiшле його, щойно повернеться з Америки. Пiсля цього засяде за роботу над книгою медитацiй.

Близько шостоi вечора ми попрощалися, бо ж я поспiшав, аби встигнути на свiй потяг до Гуджарату.