Читати онлайн «Одіссея практиканта» Володимир Кривенко

Одiссея практиканта
Володимир Кривенко


Зустрiчаючись з друзями, згадуючи минуле, як правило, питаемо i друзiв i себе: – А чи справдi то було? – А чи справдi тi подii траплялись саме з нами? – Наче зовсiм нещодавно… а й справдi, коли ж то було? – Та вже рокiв 30… 40… 50… минуло… – Та бути ж такого не може! Це ж було, наче, вчора! – Ну, не вчора, навiть не позавчора, але ж було! І було саме з нами… Найяскравiше згадуеться те, що, на той час, трапилось вперше, тодi, коли ще не притупилось гостре вiдчуття новизни. Це невеличке оповiдання-спогад про те як починалась моя довга дорога в якостi налагоджувальника, що пролягла Украiною, тодiшнiм Союзом, закордоном… Спогади… спогади… Нашi спогади найбiльш дошкуляють, на жаль, нашим найближчим, бо вони, бiднi, вже чули-перечули цi iсторii десятки, а може й сотнi раз… Так моя теща нещадно обривала спогади мого тестя про вiйну, полон, концтабiр, бо нецiкаво було iй ще i ще раз те слухати. Так само i мене i всiх нас обривають нашi, стомленi нашими спогадами, найближчi… – «Кому потрiбнi твоi спогади?»… Колись спитав я, я свого, на жаль, вже покiйного, друга дитинства: – Порадь, друже, як реагувати на це образливо-болюче питання, що вiдповiсти? – А так i скажи, – вiдповiв вiн. – Так i скажи, – «Це потрiбно менi!» – Чи не буде це виявом егоiзму з мого боку? – «Я хочу… менi потрiбно… Терпiть мене»… – Ну, по-перше, – це яскравий вияв егоiзму, не так з твого, як з iх боку, а по-друге – не ставай на горло своiй пiснi. Можливо комусь буде не лише цiкаво, але й корисно пройти з тобою плiч-о-плiч, бодай кiлька метрiв, мирними «шляхами твоеi бойовоi слави» – не лишай iх такоi можливостi! Отже, шановнi моi читачi, запрошую вас в тi, вже далекi шестидесятi… в мою юнiсть.





Володимир Кривенко

Одiссея практиканта





Перше вiдрядження

Частина перша


Господи! Оце щастя, в яке навiть важко повiрити! Я в повiтрi!!! Я лечу на АН 24 в незнайомий менi Миколаiв у перше в моему життi вiдрядження для проходження лiтньоi практики. За те, що мене, студента, кадровi налагоджувальники будуть вчити уму-розуму, менi не тiльки будуть платити зарплату, за коштом фiрми возити на лiтаках, та iншому (крiм таксi) транспортi, але й годувати за 2.60 в день!..