Читати онлайн «Нове життя» Данте Аліг'єрі

Нове життя
Алiг'ерi Данте


Бiблiотека iталiйськоi лiтератури
Останнiй поет Середньовiччя i перший поет Нового часу, Данте Алiг’ерi (1265–1321) вiдомий в усьому свiтi як автор неперевершеноi «Божественноi комедii» (1308–1321).

«Нове життя» («Vita Nuova») – збiрка ранньоi лiрики поета, яка вперше була опублiкована лише 1576 року, за копiями оригiнального рукопису. «Перлина Дантовоi юностi» (за висловом І. Драча), збiрка знаменувала новий перiод його життя, оновленого коханням до Беатрiче, i стала найславетнiшою в свiтi iсторiею кохання поета до жiнки – iсторiею, яка вже багато столiть поспiль зачаровуе читачiв щирiстю почуттiв i глибоким лiризмом.





Данте

Нове життя





Дантове безмежжя


Спочатку докочуеться луна. Спочатку дослухаеш, як далекий пiдземний гул столiть викочуе перед тобою велетенське палахкотливе свiтило. Над кожним поколiнням, яке спромагаеться на повагу до себе, сходить Данте. Середньовiччя мало на нього права як на флорентiйського прiора, як на равеннського вигнанця, людство ж завжди мае на нього право як на генiя.

Вихори пристрастей тогочасних так вивищили надлюдську постать цього останнього поета Середньовiччя i разом з тим першого поета Нового часу, а на блiде чоло поклали знак такоi незбагненноi скорботи i сувороi всевладностi, що з флорентiйця, певно, нiколи не спаде мiстичний плащ напiвлюдини-напiвбога. Навiть на ша доба теж нi на що не здатна, крiм подиву. І коли одна веронська балакуха шепотiла сусiдцi, пальцями показуючи на поета: «Глянь-но, он iде та людина, яка спускалася в пекло», важко не повiрити iй i зараз, абсолютно упевнившись в атеiстичних твердженнях своеi доби, що пекло розташоване не пiд землею.

Данте народився у Флоренцii в травнi 1265 року в родинi старовинних, але небагатих дворян. «Його прiзвище Алiг’ерi, – як писав Іван Франко, – вказуе на нiмецьке походження його роду. Алiг’ерi – се, очевидно, старонiмецьке Альдiгер, або ж Вальтегер – Держиспис, де в чому близьке до iменi другого велетня поезii Шекспiра, яке означае „Трясиспис“»[1 - Франко І. Данте Алiг’ерi. Характеристика середнiх вiкiв. Життя поета i вибiр iз його поезii. – Львiв, 1913. – С.56.]. Проте сам Данте вважав, що його предки походять з Риму, нiби наперед вiдхиляючи тези майбутнiх «тевтонофiлiв», що ж до І.