Читати онлайн «Нещоденний щоденник» Роман Іваничук

Нещоденний щоденник
Роман Іванович Іваничук


Роман Іваничук. Зiбрання творiв (Фолiо) #23
Роман Іваничук (1929–2016) – вiдомий украiнський письменник, лауреат багатьох лiтературних премiй, серед яких Нацiональна премiя Украiни iм. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти iсторичних романiв, якими письменник заповнював бiлi плями в нашiй iсторii. Р. Іваничук розширив жанровi межi iсторичного твору, вiдкривши перед читачем минувшину, що активiзувала нацiональну пам’ять.

До видання увiйшли щоденниковi записи письменника, в яких вiн як споглядач та безпосереднiй учасник описуе знаковi подii полiтичного й лiтературного життя Украiни протягом 2003–2004 рокiв. Зокрема, Р. Іваничук художньо осмислюе буремнi днi Помаранчевоi революцii, показуючи, як упродовж кiлькох тижнiв руйнуються усталенi поняття, трансформуються моральнi закони, змiнюються люди.





Роман Іваничук

Нещоденний щоденник



© Н. Р. Іваничук (правонаступниця), 2021

© Н. Л. Бiчуя, В. В. Габор, Н. Р. Іваничук, упорядкування, 2021

© В. В. Габор, примiтки, 2021

© М. С. Мендор, художне оформлення, 2021




2003


Повертаюся до мемуаристики й буду в цьому жанрi працювати до кiнця свого життя, оскiльки романнi теми в мене вичерпалися. До того ж мою свiдомiсть водно дiймае переконання, що майбутньому читачевi достовiрнi свiдчення будуть набагато цiкавiшi, нiж змодельованi пiд власний свiтогляд i досвiд письменника сюжети, якi не е документальним вiдбитком проминулого часу й представляють лише авторське артистичне вмiння бачити свiт у спектрi власних смислiв, а не у свiтлi конкретноi правди.

Зрозумiло, я аж нiяк не намагаюся применшити вартiсть художнього слова, бо тим самим поставив би пiд сумнiв потрiбнiсть власних творiв, праця над якими була найвищим сенсом мого життя, моею мовою, засобом спiлкування з людьми i часом, пропагандою вистражданих мною iдей, певним примусом для читача сповiдувати моi переконання – художня творчiсть так чи iнакше оперуе iмперативом, ну а читач вряди-годи хоче звiльнитися вiд нього й пiрнути в достовiрнiсть, яка дае змогу зiставляти буденну реальнiсть iз заманливим, звабливим i розкiшним обманом художнього мовлення та найефективнiше наближатись до iстини.