Читати онлайн «На руках» Ольга Сокол-Торська

На руках
Ольга Сокол-Торська


Що робити, коли життя ставить тебе перед важким вибором: вiддатись долi чи самiй обирати свою дорогу? Залишити рiдну краiну та шукати щастя на чужинi чи залишитись вдома та нарiкати на тяжке життя? Тема емiграцii зараз як нiколи е актуальною: дехто з легкiстю залишае домiвку, шукаючи перспектив та розвитку, а хтось не може собi уявити, як це поiхати, залишити все, до чого звик. Повiсть «На руках», можливо, дасть вiдповiдi на цi питання, а може, породжуватиме новi. У книгу також включене оповiдання «Життя на фотографii», яке покаже нам одну велику любов тривалiстю в життя.





Ольга Сокол-Торська

На руках





На руках



(Повiсть)

Вiн нiс трирiчну дiвчинку на руках, а серце обливалось кров’ю. Чому це саме вiн, чому це сталось з ним, з його сiм’ею, навколо дим туман, а вона у нього на руках. Дружина вже довгих три роки не могла прийти до тями, як вiн не боровся, вона не пiддавалась, двi чорнi хмари зависли над iх будинком та лили проливний дощ, ще трохи захлинеться все довкола вiд грязi та багнюки, але вiн таки ii кохав, таку жорстоку, безпорадну, егоiстичну, може в тому була також його вина, що все так сталось, не можна звинувачувати ii. Але те, що вiн зробив, вiн робить зараз заради неi, вiн жертвуе дитиною заради неi, Бог добрий i в них ще будуть дiти, правда, якщо вiн вiддасть ii, свою дочку, у дитячий будинок, то потiм може забрати чиюсь здорову дитину, так чиюсь, але здорову, i його дружинi вже не доведеться, так страждати, але чи страждатиме вона вiд розлуки iз своею дочкою, про це вiн, на жаль, у той момент не думав, розум був затьмарений болем та вiчним спогляданням мук своеi дружини, i дитини, рiдноi краплини, якiй вiн дав життя, хоч й так невдало, нiс на руках, чим скорiше йшов до цiльового пункту призначення та тонув у сльозах. Це було iх спiльне рiшення, але аби дружина не накоiла дурниць, вiн змушений був дати iй снодiйне.

Три роки назад все було безхмарно, ну майже безхмарно, якщо не зважати на розпад союзу та перебудову усiеi системи життя. Нехай без свого житла, але вони не боялись починати свое нове спiльне подружне життя разом iз пробудженням вiльноi незалежноi Украiни, хотiли брати позику, однак не наважились втягуватись у банкiвськi перепитii так нестабiльноi економiки.