Читати онлайн «На крилах пісень» Леся Українка

На крилах пiсень
Леся Украiнка




Леся Украiнка

НА КРИЛАХ ПІСЕНЬ





Сiм струн


Посвята дядьковi Михайловi





Do (Гiмн. Grave)


До тебе, Украiно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто i тихо лунати,
І пiсня вiд серця поллеться.

По свiтi широкому буде та пiсня лiтати,
А з нею надiя кохана
Скрiзь буде лiтати, по свiтi мiж людьми питати,
Де схована доля незнана?

І, може, зустрiнеться пiсня моя самотная
У свiтi з пташками-пiснями,
То швидко полине тодi тая гучная зграя
Далеко шляхами-тернами.

Полине за синее море, полине за гори,
Лiтатиме в чистому полю,
Здiйметься високо-високо в небеснi простори
І, може, спiтка тую долю.

І, може, тодi завiтае та доля жадана
До нашоi рiдноi хати,
До тебе, моя ти Украiно мила, кохана,
Моя безталанная мати!




Re (Пiсня. Brioso)


Реве-гуде негодонька,
Негодоньки не боюся,
Хоч на мене пригодонька,
Та я нею не журюся.

Гей ви, грiзнi, чорнi хмари!
Я на вас збираю чари,
Чарiвну добуду зброю
І пiснi своi узброю.

Дощi вашi дрiбненькii
Обернуться в перли дрiбнi,
Поломляться ясненькii
Блискавицi вашi срiбнi.

Я ж пущу свою пригоду
Геть на тую бистру воду,
Я розвiю свою тугу
Вiльним спiвом в темнiм лугу.

Реве-гуде негодонька,
Негодоньки не боюся,
Хоч на мене пригодонька,
Та я нею не журюся.




Мi (Колискова. Arpeggio)


Мiсяць яснесенький
Промiнь тихесенький
Кинув до нас.
Спи ж ти, малесенький,
Пiзнiй бо час.

Любо ти спатимеш,
Поки не знатимеш,
Що то печаль;
Хутко прийматимеш
Лихо та жаль.

Тяжка годинонько!
Гiрка хвилинонько!
Лихо не спить…
Леле, дитинонько!
Жить — сльози лить.

Сором хилитися,
Долi коритися!
Час твiй прийде
З долею битися, —
Сон пропаде…

Мiсяць яснесенький
Промiнь тихесенький
Кинув до нас…
Спи ж ти, малесенький,
Поки е час!




Fa (Сонет)


Фантазiе! ти сило чарiвна,
Що збудувала свiт в порожньому просторi,
Вложила почуття в байдужий промiнь зорi,
Що будиш мертвих з вiчного iх сна,

Життя даеш холоднiй хвилi в морi!
Де ти, фантазiе, там радощi й весна.
Тебе вiтаючи, фантазiе ясна,
Пiдводимо чоло, похиленее в горi.

Фантазiе, богине легкокрила,
Ти свiт злотистих мрiй для нас одкрила
І землю з ним веселкою з’еднала.