Читати онлайн «Мисливці за привидами (збірник)» Андрій Кокотюха

Мисливцi за привидами (збiрник)
Андрiй Анатолiйович Кокотюха


TeenBookTo
«Свiтла в кабiнi лiфта не було. Просто на хлопцiв звiдти дивилася пара палаючих очей» – ось так двое школярiв зустрiли привида в звичайному, досi безпечному лiфтi багатоповерхового будинку. І це не едина таемниця, яку беруться розгадувати розумник Максим Бiлан i силач Денис Черненко. До того часу вони не думали, що зможуть знайти спiльну мову й подружитися. Але тепер нiхто, крiм них, не врятуе Золотий кубок – головний приз спортивних змагань, на який нацiлилися злодii, не кине виклик викрадачам домашнiх улюбленцiв i, звичайно, не полюватиме на привидiв, котрi зустрiчаються не лише в лiфтах, а й у затишних карпатських будиночках, отриманих у спадок. Небезпечнi пригоди юних детективiв на цьому не закiнчуються…





Андрiй Анатолiйович Кокотюха

Мисливцi за привидами

Повiстi





Полювання на Золотий кубок





1. Безвихiдне становище


Денис Черненко «тонув».

Вiн iшов на дно швидко i стрiмко, мов рибальський гумовий човен, пробитий гострим шматком прибережного корча. Потопав, наче найбiльший у свiтi корабель «Титаник» серед нiчного океану пiд час свого першого i единого рейсу. Гинув на очах у двадцяти хлопцiв та сiмнадцяти дiвчат.

Нiби навмисне, з початком нинiшнього березня жоден iз однокласникiв не захворiв, як це завжди траплялося. Сьомий «А» зiбрався в повному складi, й тепер тридцять сiм пар очей дивляться на того, кому не пощастило. І в жодних очах не прочитати спiвчуття потопаючому.

– Ну, Черненко, ми всi тебе слухаемо, – пiдбадьорив носатий iсторик. У голосi вчителя Денис так само нiчого втiшного не почув. – Розкажи нам щось цiкаве.

– Не знаю я нiчого цiкавого, – буркнув хлопець, стоячи бiля дошки обличчям до класу i переминаючись iз ноги на ногу.

– А менi здавалося, що iсторiя – цiкавий предмет, – iсторик зробив вигляд, що здивувався.

Хтось iз однокласникiв про всяк випадок реготнув.

Прикро ось що: проти iсторii Денис справдi нiчого особливого не мав. Часом йому було навiть цiкаво слухати розповiдi вчителя про рiзнi там боi та переможнi походи князiв та королiв. Правда, коли той говорив про сварки князiв мiж собою, Черненко байдуже дивився у вiкно або обережно починав гортати якийсь новий журнальчик.