Читати онлайн «Муравлик Ферда» Ондржей Секора

ОНДРЖЕЙ СЕКОРА





А В І

ВИДАВНИЦТВО ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ „ВЕСЕЛКА"

Київ 1971



И(Чехосл.)

С28



МАЛЮНКИ АВТОРА



«Спритний Муравлик» переклав з чеської ВАСИЛЬ ШЕВЧУК

за виданням:

Ondrej Sekora. Ferda Mravenec. Praha. SNDK. 1960.

«Муравлик на службі» переклав з чеської ВІКТОР ПЕТРОВСЬКИЙ

Ondrej Sekora. Knizka Ferdy Mravence. Praha. SNDK. 1962.

7-6-2

649-71M





СПЕРШУ ПРО ХЛОПЧИКА, ЩО ЙШОВ ЛІСОМ




Лісовою стежиною ішов хлопчик — не знаю, як його звати, — і щось насвистував. Що то була за пісенька — мені теж невідомо. Лунала вона приблизно так: «Ф’ю-ті-ті, ті-лі-лі!» Не впізнаєте мотив?

Хлопчина пройшов би отак, насвистуючи, увесь ліс, коли це раптом до його пісеньки вплелися ще якісь звуки. Щось на зразок «ш-ш-ш». Ніби шелест дощу.

Може й справді дощ? Хлопчик випростав долоню й поглянув на небо. Де там дощ! Небо було чистісіньке, наче обкладинка нового зошита; а на руку навіть і не капнуло.

Та шелестіння не вщухало: «Ш-ш-ш...» Що воно таке і звідки береться? Ага, десь ліворуч... ніби з того горбочка під деревом.

Так і є — погляньте лишень сюди!



Хлопчик з подиву закліпав очима. Під ялинкою здіймався високий-превисокий мурашник, мабуть, вищий за самого хлопчика, а мурашок в ньому — аж кишіло. Тільки й чути було: «Ш-ш-шу-шу».

Мурашва сновигала, аж в очах мерехтіло. Одна мураха поспішає сюди, інша — туди, і кожна щось несе, щось робить, а ця ось — гляньте-но! — тягне до мурашника якогось прозорого камінчика! Куди квапишся з таким скарбом?

Чи ти, бува, не подумала, що це діамант? Чи, може, хочеш засклити ним віконця?

А дивіться-но сюди! Ця мураха, мабуть, якась нянька. Несе лялечку — маленьке мурашине дитинча в пелюшках — кудись на сонечко. Наразилася на сухий листок і не знає, бідолашна, як його перелізти. Бери праворуч, няню! Там рівніша дорога. Або попід низом!

А це що? Троє мурах-силачів тягнуть до мурашника мертву осу, але навряд чи дотягнуть її.

Ні, не передати словами всього, що побачить людина, коли опиниться так близько біля мурашника!





ПРО САНЧАТА НА МУРАШНИКУ ТА ПОРОЖНЮ КОРОБОЧКУ




Раптом пролунав такий вигук, що аж глиця сипонула з мурашника: — Стер-режись!

Хлопчик миттю оглянувся навсебіч, щоб побачити, хто це кричить, але навколо нікого не було. І знову: — Стер-режись, стер-режись! — сипнула глиця з мурашника.