Читати онлайн «Моя на спір» Кіра Шарм

Глава 1

– Ай!
Я з усього розмаху впечатуюсь у щось тверде!
– Пусти!
Кричу, розуміючи, що з розбігу влетіла у просто сталеве тіло чоловіка! Та так, що іскри з очей, а губи прямо впечаталися в сильні груди. Розмазалися об них, залишивши всю мою помаду.
Ну добре. Я не бачу. Лечу з усіх ніг! Але він міг би й подивитися!
Якщо він не з ними. Не з тими виродками, які на мене напали. Або не такий самий, як вони!
– Пусти. Будь ласка.
Сильна рука опускається на моє плече.
І… Притискає мене ще сильніше до сталевого тіла! Він що? З каменю зроблений, чи що?
Хоча шкіра гаряча… І я чую його гаряче дихання…
Той, у кого я влетіла, з шумом випускає повітря. Як крізь стистуні зуби.
А його рука рухається дедалі нижче.
Чорт!
- Та чорт же!
Відхиляюся, але далеко відштовхнутися від потужних грудей не виходить. На якісь сантиметри. Тому що величезна рука мене все ще тримає.
- Куди ти так летиш, красуня?
Задираю голову, щоб розглянути, звідки виходить такий дурманний оксамитовий голос.
І…
На якийсь момент втрачаю мову!
Він…
Він красень! Такий, що дух захоплює не менше, ніж коли я з усього розмаху врізалася в нього!
исокий. І справді потужний, як скеля. Наразі бачу, як навіть через футболку перекочуються сталеві м'язи. А сама футболка обтягує його тіло так, що навіть у темряві видно кубики. І сильні біцепси.
Але його очі...
Чорні. Величезні. У них можна потонути!
А губи...
Мимоволі ковтаю, опускаючи на них погляд. І одразу залипаю. Здається, навіть перестаю дихати. Тільки облизую свої губи, що тут же стали пересохлими. Забуваю про все! І про те, що заблукала, потрапивши в явно неблагополучний район міста, та ще й уночі, і про те, що за мною женуться!
А хлопець, здається, знає, як діє на дівчат!
Тому що ці губи, що манять мене, розтягуються в самовпевнену усмішку.
- Невже на побачення зі мною? Так сподобався, що не терпиться познайомитися ближче, мммм?
- Дуже багато про себе думаєш!
Обурююсь, задираючи голову вище. Схрещуюсь поглядом з чорними очима, які відразу спалахують небезпечним блиском. Хижим. Недобрим… Таким, що пальці на ногах стають крижаними!
Даремно я так. Ось дарма.
Де я взагалі знаходжусь? Мабуть, це якийсь бандитський район! А я не в тому положенні, щоб нариватися!
Моє становище зараз взагалі лише одне. Швидше вибратися звідси!
– Пусти. Будь ласка.