Читати онлайн «Метелик вивчає життя» Юрій Винничук

Метелик вивчае життя
Юрiй Павлович Винничук


Це п'ята книжка iз серii казок про веселi пригоди уже знайомих нам двох чеберяйчикiв – Гоплi та Пiплi. До садочка, де вiдпочивали чеберяйчики, залетiв великий метелик. Вiн щойно народився i вирiшив якомога швидше вивчити життя, адже вiн – метелик-одноденка.

Чому сонце кругле, а не квадратове? Чому небо блакитне, а не зелене, як трава? Чому, коли нюхати квiти, завжди крутить у носi?.. Чи знайшли чеберяйчики вiдповiдi на метеликовi запитання i якi пригоди сталися з ними потiм, дiзнаетеся iз книжки вiдомого украiнського письменника Юрiя Винничука, iлюстрованоi чудовою художницею Юлiею Пилипчатiною.





Юрiй Винничук

Метелик вивчае життя



Гопля i Пiпля сидiли в плетених крiслах у себе в садочку i милувалися квiтами, якi вони ж самi и висадили. У цей час до саду залетiв великии Метелик.

– Привiт! – вигукнув Метелик. – Як ся маете?

– Чудово! – сказав Гопля. – А ти?

– А я ще нiяк, бо я щойно народився.

– А-а, то ти ще зовсiм не знаеш життя.

– Еге, – сумно зiтхнув Метелик i сiв на бiлий гiацинт. – Крiм того, я метелик-одноденка.

– А що це таке – одноденка? – поцiкавився Пiпля.

– Це означае, що я житиму лише один день.

– Але ж це так мало! Ти нiяк не встигнеш вивчити життя!

– От-от, а я б так хотiв його вивчити! Може, ви менi допоможете? Чеберяйчики перезирнулися i закивали голiвками.

– Гаразд, ми тебе навчимо. А що саме тебе цiкавить?

– Ну-у, мене цiкавить геть усе. Чому сонце кругле, а не квадратове? Чому небо блакитне, а не зелене, як трава? Чому, коли нюхати квiти, завжди – апчхи! – крутить у носi? Чому у мене е крильця, а у вас нема?..

Чеберяйчики перелякано заклiпали очицями.

– Оце халепа! – похитав головою Гопля. – Такого я вiд цього Метелика не сподiвався.

– Ще б пак! – погодився Пiпля. – Вiн просто знущаеться над нами.

– А ще казав, що не знае життя.

– Еге, та вiн ще нашого Равлика за пояс заткне.

– Хто це мене заткне за пояс? – раптом пролунав знайомий голос Равлика.

– Ох, Равлику! – зрадiли чеберяйчики. – Ти б тiльки почув питання цього Метелика!

– Ну то й що? Якi б вони не були, а заткнути мене за пояс вiн не зможе. Хоча б тому, що пояса у нього немае. Ось так!

– Я i не збирався нiкого затикати, – образився Метелик.

– Ну-ну, не прикидайся, – сказав Гопля. – Знаемо таких, як ти.