Читати онлайн «Мерщій тікай і довго не вертайся» Фред Варґас

Мерщiй тiкай i довго не вертайся
Фред Варгас


Парижi на дверях квартир з’являються дивнi малюнки – перевернутi четвiрки. Можливо, це витiвки пiдлiткiв, але тутешня мешканка Марiз вбачае в цих знаках приховану загрозу. Комiсар Жан-Батiст Адамберг подiляе ii занепокоення. Особливо пiсля того, як в однiй з позначених квартир знаходять мертвого чоловiка. Жертву задушили, але вбивця чомусь вимазав тiло вугiллям. Навiщо це йому? І хто наступна жертва? Вiдповiдi на цi запитання шукае комiсар Адамберг…





Фред Варгас

Мерщiй тiкай i довго не вертайся



© Editions VIVIANE HAMY, Paris, 2001

© DepositPhotos.com / plrang, perfectvectors, обкладинка, 2016

© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2016

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад та художне оформлення, 2016

Висловлюемо особливу подяку лiтературному агенту Анастасii Лестер за допомогу в придбаннi прав на публiкацiю цiеi книги




I


А тодi, коли змii, кажани, борсуки та всiляка звiрина, що водиться в глибинах пiдземних галерей, поголовно виходитиме на поля, покидаючи звичнi житла; коли фрукти й овочi вкриватимуться гниллю i черви виповнять iх (…)




ІІ


Люд у Парижi ходить куди швидше, нiж у Гiльвiнеку, Жос давно вже помiтив це. Щоранку хвилi пiшоходiв мчали по авеню Мен зi швидкiстю трьох вузлiв. А цього понедiлка Жос розiгнався майже до трьох з половиною, прагнучи надолужити двадцятихвилинне спiзнення. А все через кавову гущу, яка розлетiлася по всенькiй кухоннiй пiдлозi.

Його це не здивувало. Жос уже давно збагнув, що речам притаманне власне життя – таемне та лиходiйне. Бретонський моряк чiтко пам’ятав, що всi речi – за винятком хiба що такелажу, який нiколи не завдавав йому шкоди, – сповненi особливоi енергii, мета якоi – капостити людям. Найменша незграбнiсть одразу ж надiляла рiч раптовою свободою, котра, хоч би якою незначною не була, тягла за собою цiлу низку халеп – вiд неприемностей до трагедii. Корок, що вислизае з рук, е класичним прикладом хаосу в мiнiатюрi. Адже цей впущений корок нiзащо в свiтi не захоче просто покрутитися бiля нiг людини. Вiн пiдступно закотиться кудись за плиту i, наче павук, що прагне сховатися якнайдалi, приготуе для свого переслiдувача, Людини, низку рiзноманiтних випробувань: вiдсовування плити, вiд’еднання газовоi трубки, падання посуду, опiки.