Читати онлайн «Матвій. Історія з книги «Месопотамія»» Сергій Жадан

Матвiй. Історiя з книги «Месопотамiя»
Сергей Викторович Жадан


Месопотамiя
Десять рокiв тому час для мене зупинився, рiшуче вiдмовляючись рухатися далi. Механiзми завмерли, серце билося так, нiби робило послугу: без претензiй, проте й без гарантiй. Дратувало все, навiть запах власного одягу. Тридцять рокiв виявилися пасткою – жодноi втiхи вiд занурення в невiдоме, жодноi радостi вiд продовження початого. Лише ранковий вогонь у головi, пообiдня порожнеча в горлi, рiзке вечiрне свiтло. І жорстока, на рiвнi вiри ненависть до тих, хто намагаеться зробити тобi добре, жорстока помста всiм, хто намагаеться тобi допомогти…





Сергiй Жадан

Матвiй

Історiя з книги «Месопотамiя»



Десять рокiв тому час для мене зупинився, рiшуче вiдмовляючись рухатися далi. Механiзми завмерли, серце билося так, нiби робило послугу: без претензiй, проте й без гарантiй. Дратувало все, навiть запах власного одягу. Тридцять рокiв виявилися пасткою – жодноi втiхи вiд занурення в невiдоме, жодноi радостi вiд продовження початого. Лише ранковий вогонь у головi, пообiдня порожнеча в горлi, рiзке вечiрне свiтло. І жорстока, на рiвнi вiри ненависть до тих, хто намагаеться зробити тобi добре, жорстока помста всiм, хто намагаеться тобi допомогти. До тридцяти я встиг двiчi розлучитись. Устиг би й утрете, але за мене бiльше нiхто не йшов. Жiнок лякали моi звички, напружувало те, що я майже нiколи не спав, а коли спав – довго не прокидався. Вони сидiли надi мною в холодних сутiнках на старих простирадлах, налякано ловили мое дихання, пробували пульс, хапливо телефонували знайомим, питались поради, обережно торкали мене за плече, перевертали на бiк, аби я не захлинувся власною жовчю. Менi в цей час снились пiщанi дюни, вони перетiкали моiм життям, не лишаючи по собi нiчого, крiм спеки й задухи. Снились менi змii й землянi птахи, снились написи, зробленi на темнiй глинi, снились мовчазнi дiти, що збирали мiж сухих гiлок отруйнi ягоди й простягали iх менi, мовби просячи: давай, спробуй, ти не знаеш, вiд чого вiдмовляешся, нiколи в життi ти не вiдчував цього дивного смаку, так смакуе лише смерть, це краще за будь-якi прянощi, це солодше за будь-якi мiкстури, ти лише спробуй, прокинься й спробуй. Прокидатись пiсля цього, ясна рiч, не хотiлося.