Майже казка
Оксана Сайко
Непросто, коли знаеш, що на тебе чекае в майбутньому, коли ось-ось здiйсниться одне пророцтво. Але, виявляеться, передчуття того, що мае статися, може жити в твоему серцi незалежно вiд передбачень. Коли душа здатна пiзнавати таемницi, вiдчувати еднiсть з природою i свiтом, коли раптом починае вiдчувати подих одного каменю i бачити кiлькасотлiтню сумну й дивовижну iсторiю, що для когось давно стала легендою. Ця повiсть про вiчне очiкування, передчуття i тугу за любов’ю. Про силу почуттiв, якi вiдкривають сенс, навiть якщо перешкоди i щось неможливо…
Оксана Сайко
Майже казка
Вона народилася в недiлю, разом з першими променями сонця. Коли крик дитини урочисто сповiстив про ii прихiд у цей поки що незнайомий, лячний i чужий свiт, на мить зачудувався неозорий блакитно-зелений лiс, огорнутий молочним серпанком туману, лагiдно зашелестiло листя, i вiтер залiг у високi трави, тихенько зiтхнуло застигле таемниче озеро. У вiкно невеличкоi хатини на краю маленького села, де сталося благословенне таiнство, зазирав свiжий погiдний ранок. Повитуха, загортаючи в полотно дитину, всмiхнулася до змученоi важкими пологами вже немолодоi жiнки:
– Дiвчинка народилася разом iз днем – буде щаслива…
Жiнка тяжко зiтхнула й усмiхнулася, обiймаючи маленький згорток:
– Аби була здорова. Вона буде менi втiхою на старiсть.
У ту мить Ганна почувалася щасливою, бо раптом у життi ii з'явився сенс, якого досi не було нiколи. Стiни ii невеличкоi хатини посвiтлiли, вiкна оселi здавалися прозорiшими й бiльшими, вiдкриваючи ii очам клаптик неба, крони ясенiв i промiння сонця. Ранiше вона й не сподiвалася, що в неi колись буде дитина, бо не мала чоловiка. Молодiсть ii давно минула, i чекати вiд життя вже не було чого. Кiлька рокiв тому вона поховала матiр i залишилась сама-самiсiнька. З кожним роком самотнiсть ii дедалi бiльше набувала хворобливостi, ставала нестерпною, але вона не бажала щось змiнити, хоч така нагода не раз траплялася. Замолоду Ганна була досить привабливою, але, зазнавши вiд кохання розчарування й болю, не хотiла пережити цього ще раз. Колись давно вона була закохана в чоботаря, який якось проводжав ii додому з сусiднього села, куди вона з дiвчатами щонедiлi ходила на танцi, що iх мiсцевi музики влаштовували у недобудованому клубi.
Loading...
