Читати онлайн «Магеллан. Амеріґо (збірник)» Стефан Цвейг

Магеллан. Амерiго (збiрник)
Стефан Цвейг


«Магеллан» – книга, що описуе епоху Великих географiчних вiдкриттiв, – належить до числа кращих творiв австрiйського письменника Стефана Цвейга (1881–1942). Їi дiя розгортаеться в той час, коли Португалiя стае морською державою i висувае на свiтову арену видатних людей. У центрi оповiдi – доля Магеллана, людини величезноi волi, вiдваги i мужностi, яка здiйснила неймовiрне за складнiстю плавання – першу успiшну навколосвiтню експедицiю. Також до видання входить повiсть про Амерiго Веспуччi, великого мандрiвника, чиiм iм’ям названо цiлий материк, якого вiн не вiдкривав.





Стефан Цвейг

Магеллан

Амерiго



© І.В. Сойко, переклад украiнською, 1991

© І. В. Андрущенко, переклад украiнською, 2017

© О. А. Гугалова, художне оформлення, 2017


* * *




Магеллан

Людина та ii дiяння





Вiд автора


Книжки народжуються з найрiзноманiтнiших почуттiв. Книжки пишуть у поривi натхнення чи з почуття вдячностi, хоча духовну пристрасть нiяк не менше здатнi розпалити досада, гнiв, прикрощi. Інодi до творчостi спонукае цiкавiсть, психологiчна потреба пiд час писання самому розiбратися в людях та подiях. Але й мотиви сумнiвного роду: честолюбство, корисливiсть, самомилування досить часто спричиняються до творення; тому автор, власне кажучи, щоразу мав би усвiдомлювати, якi почуття, який особистий потяг змусили його вибрати свiй сюжет. Щодо цiеi книжки, то ii внутрiшнiй мотив для мене цiлком очевидний. Вона виникла з дещо незвичного, але вельми настирливого почуття – сорому.

А було це так. Минулого року менi нарештi трапилася довгождана нагода поiхати до Пiвденноi Америки. Я знав, що в Бразилii на мене чекають найдивовижнiшi мiсця на землi, а в Аргентинi – нi з чим незрiвнянна зустрiч iз побратимами по духу. Вже сама думка про це робила поiздку чудесною, а дорогою до цього додалося й iнше, що може бути приемним: спокiйне море, повний вiдпочинок на швидкiсному й мiсткому суднi, вiдчуженiсть вiд усiх обов’язкiв та щоденних турбот. Я вповнi насолоджувався райськими днями цiеi подорожi. Та раптом, на сьомий чи восьмий день, я пiймав себе на тому, що в мою душу закралося почуття якоiсь досадливоi нетерплячки.