Читати онлайн «Лисяча нора» Нора Сакавіч

Нора Сакавіч

«Лисяча нора»



Жанр: Роман про дорослішання з елементами спортивної драми та криміналу

Серія: Все заради гри – 1

Вікове обмеження: 18+

Переклад: Book Workshop UA



Перекладач: Cactus

Редагування: tanya_re

Вичитка та коректура: мурмічка

Локалізація обкладинки: мурмічка



АНОТАЦІЯ:

Сенсаційна трилогія письменниці Нори Сокавіч «Усе заради гри» була вперше опублікована в інтернеті та блискавично підкорила читачів у всьому світі. «Лисяча нора» розповідає про команду «Лисів» — гравців ексі (вигаданий спорт), котрі, будучи покидьками у житті, намагаються піднятися з дна турнірної таблиці та виграти чемпіонат країни. Головний герой, Ніл Джостен, ховається від свого темного минулого, однак, ставши частиною команди, змушений боротися не лише з суперниками, а й із новоспеченими товаришами, кожен із яких зберігає свої секрети.



Текст книги викладений виключно для ознайомлення! Після прочитання негайно видаліть файл з пам'яті пристрою! Забороняється видавати переклад за виконаний вами чи будь-яким чином використовувати опублікований текст з метою отримання матеріальної вигоди.





РОЗДІЛ 1


Цигарка дотліла до фільтра — Ніл Джостен не зробив жодної затяжки. Він потребував не нікотину, а їдкого диму, який нагадував про матір. Якщо вдихати повільно, майже відчуваєш запах бензину та згару. Суміш викликала огиду та задоволення одночасно; по хребту пробігло тремтіння. Болюча хвиля докотилася до кінчиків пальців і зіштовхнула вниз грудочку попелу. Він упав під ноги Нілу, на трибуни, і зник, підхоплений вітром.

Ніл глянув на небо, однак у потужному світлі прожекторів зірки зблідли. Він — не вперше — запитав: чи дивиться на нього зверху мати? Хоч би ні. Вона б на ньому місця живого не залишила, якби побачила, як він тут кисне і нудиться.

Скрип дверей вивів його із задуму. Ніл підтягнув спортивну сумку ближче та обернувся. Залишивши двері роздягальні відчиненими, тренер Ернандес сів поруч.

— Не помітив на грі твоїх батьків, — сказав він.

— Вони у від'їзді, — відповів Ніл.

— Все ще чи знову?

Ні те, ні інше, але про це краще промовчати. Ніл знав, як набридло тренеру і вчителям щоразу чути одну й ту саму відмазку, але для нього ця брехня була настільки ж легка, як звичка.