Читати онлайн «Летючий корабель»

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд
Loading...
Повернутися до книги

Сторінка 1

Летючий корабель
Був собі дід та баба, а в них було три сина: два розумних, а третій дурний. Розумних же вони й жалують, баба їм щонеділі білі сорочки дає, а дурника всі лають, сміються з нього, а він знай на печі у просі, в чорній сорочці, без штанців. Як дадуть, то й їсть, а ні, то він голодує. Аж ось прийшла чутка, що так і так: прилетів такий царський указ, щоб зібралися до царя на обід, і хто змайструє такий корабель, щоб літав, і приїде на тім кораблі, за того цар дочку віддає:

Розумні брати й радяться:

— Піти б то, може, там, де наше щастя закотилося! Порадились, просяться в батька та в матері:

— Підемо ми,— кажуть,— до царя на обід: загубити — нічого не загубимо, а може, там де наше щастя закотилося!

Батько їх умовляє, мати їх умовляє... Ні!

— Підемо, та й годі! Благословіть нас на дорогу.

Старі, нічого робити, взяли, поблагословили їх на дорогу, баба надавала їм білих паляниць, спекла порося, пляшку горілки дала — пішли вони.

А дурень сидить на печі та й собі проситься:

— Піду і я туди, куди брати пішли!

— Куди ти, дурню, підеш? — каже мати.— Там тебе й вовки з'їдять!

— Ні,— каже,— не з'їдять, піду!

Старі з нього спершу сміялись, а то давай лаяти. Так ні! Вони бачать, що з дурнем, мовляв, нічого не зробиш, та й кажуть:

— Ну, йди, та щоб ти вже й не вертався й щоб не признавався, що ти наш син.

Баба дала йому торбу, наклала туди чорного черствого хліба, пляшку води дала й випровадила його з дому. Він і пішов.

Іде та йде, коли зустрічає на дорозі діда: такий сивий дідуган, борода зовсім біла аж до пояса.

— Здорові, діду!

— Здоров, сину!

— Куди йдете, діду?

А той каже:

— Ходжу по світу, з біди людей виручаю.

А ти куди?

— До царя на обід.

— Хіба ти,— питає дід,— умієш зробити такий корабель, щоб сам літав?

— Ні,— каже,— не вмію!

— То й чого ж ти йдеш?

— А бог його знає,— каже,— чого! Загубити не загублю, а може, там моє щастя закотилося.

— Сідай же,— каже,— та спочинеш трохи, пополуднуємо. Виймай, що там у тебе в торбі.

— Е, дідусю, нема тут нічого, самий черствий хліб, що ви й не вкусите.

— Нічого, виймай!

От дурень виймає, аж з того чорного хліба такі стали паляниці білі, що він ізроду й не їв таких; сказано, «як у панів».


Читати онлайн книгу українською мовою «Летючий корабель» безкоштовно без реєстрації

Читати онлайн книгу без реєстрації і смс - це не просто зручна функція, але й корисна. Адже ви зможете будь-яку вільну хвилину проводити з користю для себе. По дорозі на роботу або в довгій подорожі завжди можна відкрити улюблену книгу - час пролетить швидше.

Читати онлайн книгу українською мовою «Летючий корабель» дуже зручно ще й тому, що вам не потрібно мати вільне місце на смартфоні або планшеті. Це оцінять ті, хто звик використовувати кожну вільну хвилинку з користю.

У нашій електронній книжковій бібліотеці ви можете безкоштовно читати онлайн книгу «Летючий корабель» безкоштовно без реєстрації. Для цього всього лише потрібно вибрати відповідний шрифт і відшукати сторінку, на якій ви зупинилися. Тепер насолоджуватися читанням можна завжди і скрізь!

Читати онлайн книгу «Летючий корабель» зручно та просто в онлайн бібліотеці "Knigogo"!