Читати онлайн «Лабіринт Фавна» Корнелія Функе, Гільєрмо дель Торо

Лабiринт Фавна
Корнелiя Функе

Гiльермо дель Торо


Колись давно жила собi принцеса Моанна в пiдземному царствi, де не бувае нi обману, нi болю. І мрiяла вона побачити людський свiт. Отож одного дня принцеса втекла вiд варти i пiднялася в наш свiт. Невдовзi сонце спалило всi ii спогади, i принцеса забула, хто вона та звiдки. Вона блукала землею, страждаючи вiд холоду, болю й хвороб, аж поки не померла. Їi батько, король, не облишив пошукiв, бо знав, що душа Моанни безсмертна, i сподiвався, що одного дня вона повернеться додому. В iншому тiлi, в iнший час. Може, навiть в iншому мiсцi. Вiн чекатиме…





Корнелия Функе, Гильермо дель Торо

Лабiринт Фавна























Жодну з частин цього видання не можна копiювати або вiдтворювати в будь-якiй формi без письмового дозволу видавництва



Переклад з англiйськоi Наталii Дьомовоi

Художник Аллен Вiльямс

Дизайнер обкладинки Петро Вихорь



© Guillermo del Toro, 2019

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», видання украiнською мовою, 2020

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад i художне оформлення, 2020


* * *


Альфонсо Фуентесу та його командi, якi врятували мiй дiм, моi дерева, моiх вiслюкiв, моi спогади i моi записники вiд пожежi Вулсi

    К. Ф.

Для К – ти вiдповiдь на всi загадки, мiй дороговказ iз Лабiринту

    Г. Д. Т.






Пролог



Кажуть, колись давно жила собi принцеса у пiдземному царствi, де не бувае нi обману, нi болю. І мрiяла вона побачити людський свiт. Принцеса Моанна марила безкраiм синiм небом i безкiнечним морем хмар, марила сонцем i травою, i смаком дощу… Отож одного дня вона втекла вiд варти i пiднялася у наш свiт. Невдовзi сонце спалило всi ii спогади, i принцеса забула, хто вона та звiдки. Вона блукала землею, страждаючи вiд холоду, болю й хвороб. Аж поки, зрештою, не померла.

Їi батько, король, не облишив пошукiв, бо знав, що душа Моанни безсмертна, i сподiвався, що одного дня вона повернеться додому.

В iншому тiлi, в iнший час. Може, навiть в iншому мiсцi.

Вiн чекатиме.

До останнього подиху.

Повiк-вiкiв.




1. Лiс i Фея


На пiвночi Іспанii був колись лiс, такий старий, що мiг би розповiсти прадавнi iсторii, давно забутi людьми. Дерева так глибоко вросли у вкритий мохом грунт, що корiнням своiм обплiтали кiстки померлих, а гiллям сягали зiрок.