Читати онлайн «Кубик Рубіка» Ксенія Циганчук

Кубик Рубiка
Ксенiя Циганчук


Полiцейський детективСлiдчий Єгор Скляр
Слiдчий Єгор Скляр i патрульна Власта Коваль незаплановано зустрiчаються на курсах у Харковi. Щоби згаяти час поза навчанням, Єгор допомагае своему давньому другу розслiдувати декiлька заплутаних справ. Єгор i Власта опиняються у вирi смертельно небезпечних подiй, що матимуть непередбачуванi наслiдки. Але ризик не зупиняе слiдчого, який прагне викрити злочинцiв i розв'язати драматичну загадку зникнення i загибелi молодоi пари.





Ксенiя Циганчук

Кубик Рубiка


Автор надзвичайно вдячна за допомогу в створеннi книги працiвникам харкiвськоi полiцii пiдполковнику Андрiю Шарнiну та майору Антону Санкiну, а також керiвниковi патрульноi полiцii м. Рiвне Сергiю Мерчуку, лейтенантам Іринi Середi, Василю Грицюку та iншим патрульним за наданi консультацii.


Засновано на реальних подiях. Усi iмена, дати та локацii змiнено. Додана авторська iнтерпретацiя. Епiзоди викликiв патрульних описанi на реальних подiях.



© К. А. Циганчук, 2020

© І. М. Дубровський, iлюстрацii, 2020

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2019



* * *

Харкiв. Субота, 14 вересня 2019 року. 08:31



Вуличний кiт кинувся пiд ноги, налякавши ii мало не до смертi. Важко дихаючи й усе ще тримаючись за серце, жiнка провела поглядом тварину, яка, не менш злякана, чимдуж вiддалялася.

– Еще черного кота мне не хватало! – стиха сказала собi спересердя. – Откуда это он так убегает? – зацiкавилася, хоч насправдi прекрасно знала вiдповiдь: кiт вибiг iз двору ii нового будинку, легко пролiзши крiзь поiржавiлий кований паркан.

Очевидно, несподiвана гостя ненароком потривожила його, коли спробувала вiдчинити скрипучу огорожу.

Жiнка озирнулася i поглянула на старий особняк. Через заростi на подвiр’i вiн видавався ще похмурiшим. Обдертий, занедбаний… Дiм вiдчайдушно потребував ремонту. Чоловiковi цей будинок припав до вподоби, i вiн вiдразу придбав його, коли рiелторка повiдомила про зниження вартостi. Двоповерховий, з високими стелями та напiвовальними великими вiкнами зверху. Лiпнину на фасадi та бiлi колони, що вивищувалися аж до даху, ii чоловiк вважав найголовнiшими окрасами. А ще балкони, зробленi пiвколом i прикрашенi бiлою балюстрадою.